ЦЕРКВА

Проголошена блаженною духовна дочка св. отця Піо Марія Ґарґані

В Неаполі на півдні Італії відбулася беатифікація сестри Марії Крочіфісси від Божественної Любові (в миру – Марії Ґарґані), духовної доньки святого Отця Піо з П’єтрельчіни

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Одне життя з двома місіями – навчання та апостольства. Саме так можна підсумувати шлях, пройдений Марією Ґарґані – сестрою Марією Крочіфіссою від Божественної Любові, яку в суботу, 2 червня 2018 р., кардинал Анджело Амато проголосив блаженною Католицької Церкви. Виконуючи доручення Святішого Отця, Префект Конгрегації в справах проголошення святих очолив беатифікаційні урочистості в катедральному соборі Неаполя.

Формування в рідному дому

Марія Ґарґані народилася в місцевості Мора-Де-Санктіс в південноіталійській провінції Авелліно 23 грудня 1892 року та була останньою восьмою дитиною в родині шанованих і побожних батьків. Початкову освіту вона здобула в родині за посередництвом рідних сестер, що вже на той час були вчительками, а про релігійне формування подбав батько, який навчив всіх своїх дітей напам’ять щоденні молитви та популярний в ті часи Катехизм Пія Х.

Цілком природно, що й Марія пішла шляхом своїх рідних і вступила на курси вчительок, розпочавши 1913 року навчати. Особливу увагу вона присвячувала дбанню про освіту вбогих, а в своїй праці широко застосовувала доступні на той час технологічні рішення для покращення педагогічного процесу, що користувалося неабияким успіхом: під час її уроків класи були переповнені.

Внутрішній неспокій і розпізнавання покликання

Здавалося б, що життєвий шлях Марії визначений, однак, вона залишається неспокійною, а під час молитви просить Ісуса дати зрозуміти, як виконати Його волю. Дівчина складає приватну обітницю безшлюбності, відмовляється від вживання жіночих прикрас та посилює свою участь у Святих Тайнах.

Марія присвятила своє життя педагогічній діяльності та апостолятові у найнужденніших місцевостях, а її активність викликала подив місцевих парохів. В містечку Сан-Марко-ла-Катола вчителька приєдналася до групи «Містична Витанія», що діяла при місцевому капуцинському монастирі, об’єднуючи осіб, які шукали духовного вдосконалення. Цей гурток провадив о. Аґостіно, який був також духовником отця Піо з П’єтрельчіни.

Знайомство з отцем Піо

Через посередництво капуцинів із монастиря в Сан-Марко-ла-Катола розпочалося листування Марії Ґарґані з отцем Піо, який зарахував її до своїх «духовних доньок». Дівчина звірялася духовному провідникові про свій намір вступити до монастиря, але він не погоджувався з тим, що вона повинна сховатися за монастирськими стінами. У 1918 році між ними відбулася перша особиста зустріч, коли Падре Піо протягом місяця перебував у місцевому монастирі.

Тим часом апостольська діяльність ревної вчительки розширюється в усіх вимірах. Після переведення до містечка Вольтурара-Аппула, вона приєдналася до Католицької Акції та до Третього Францисканського Ордену, створила асоціацію Найсвятішого Серця для підтримки убогих семінаристів. Її діяльність зауважив місцевий єпископ і звернувся з проханням поширити апостолят на інші поселення дієцезії.

Заснування побожного товариства Апостолок Найсвятішого Серця

Отож, належний час дозрів. Марія розповіла отцеві Піо про свій намір заснувати нове Згромадження, завданням якого має стати праця в населених пунктах, де бракує священиків. Духовний провідник відповів словами: «Саме до цього все мало прийти, такою є Божа воля, тож не зволікай з візитом до єпископа».

«Апостолки Найсвятішого Серця» – саме так називалося згуртування, яке на початку ще не стало чернечим згромадженням, а лише мало статус побожного товариства. В 1936 році нове товариство з осідком у Вольтурара-Аппула відкрило дитячий садочок, групу продовженого дня для школярів та профучилище для дівчат, що готувалися стати вчительками. Крім того, посвячені жінки займалися прибиранням у храмі, провадили хор, опікувалися хворими і вмираючими.

Здійснення мрії

Спільнота почала швидко розвиватися. Вже незабаром було відкрито новий дім у Сан-Марко-ла-Катола, в 1945 році, після погодження між єпископом Лучери та архиєпископом Неаполя, головний осідок було перенесено до Неаполя, Марія Ґарґані отримала дозвіл скласти чернечу професію, під час якої взяла ім’я Марія Крочефісса від Божественної Любові, а 1946 року побожне товариство було канонічно реорганізоване в чернече згромадження дієцезального права, отримавши затвердження Апостольської Столиці в 1963 році.

Мати Марія Крочефіса очолювала Згромадження до 1971 року, а до вічності відійшла 23 травня 1973 року.