Папа до лютеран: Дорогу до єдності вкаже Святий Дух
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Екуменізм вимагає від нас не бути «елітарними», але залучати якнайбільше братів і сестер у вірі, зростаючи як спільнота учнів, що моляться, люблять та благовістять. Таку думку висловив Папа Франциск, приймаючи в понеділок, 4 червня 2018 р., делегацію Німецької Євангельської Лютеранської Церкви.
Від протистояння до спільності
Користаючи з нагоди, Глава Католицької Церкви зазначив, що з приємністю пригадує про моменти спільного спогадування 500-річчя Реформації, що розпочалися в шведському Люнді 31 жовтня 2016 року. «Дякуючи Богові, ми мали змогу констатувати, що п’ятсот років історії, іноді дуже болючої, які бачили нас в протистоянні та часто в конфліктах, протягом останнього п’ятдесятиріччя знайшли місце для зростаючої спільності», – сказав Єпископ Риму, додаючи:
«Завдяки дії Святого Духа, братерським зустрічам та жестам, важливим у світлі логіки Євангелія, а не людських стратегій, як також через офіційний лютерано-католицький діалог, стало можливим подолати давні упередження з обох сторін».
Екуменізм молитви, любові та крові
Папа висловив сподівання, що з Божою допомогою, можемо сподіватися на прийдешнє, спрямоване на повне подолання розбіжностей, і саме спільне спогадування річниці Реформації «утвердило нас в тому, що екуменізм і надалі визначатиме наш шлях». Свідченням того, що екуменізм стає «необхідністю та прагненням», Глава Католицької Церкви назвав різні молитовні зустрічі.
В цьому контексті він підкреслив важливість молитви, адже «не людські проекти, а Святий Дух покаже нам дорогу». А оскільки «Дух любові не може не підштовхувати нас на стежки любові», ми, як християни, покликані, насамперед, «любити одні одних», а також «разом полегшувати нужди потребуючих і переслідуваних».
«Страждання багатьох братів і сестер, – додав Папа, – утиснених задля віри в Ісуса, є також наполегливим заохоченням для досягнення якомога конкретнішої та видимішої єдності між нами. Це екуменізм крові».
Важливість богословського діалогу
Підтримкою на дорозі до єдності є також богословський діалог, а поступ в екуменізмі неможливий, якщо топтатися на місці. Тому Святіший Отець заохочує прямувати вперед, але «не з гарячим прагненням забігати наперед задля здобуття амбітних цілей», а «терпеливо разом прямуючи далі».
«Деякі теми, маю на увазі Церкву, Пресвяту Євхаристію та церковне служіння, заслуговують точних та належно взаємно прийнятих суджень. Екуменізм вимагає також не бути елітарним, але залучати якнайбільше братів і сестер у вірі, зростаючи як спільнота учнів, що моляться, люблять і благовістять. Саме на цій основі екуменічний діалог допоможе нам чинити поступ під проводом Святого Духа у спільному розумінні Божого об’явлення, що поглиблюється, спільно пізнаючи та люблячи Господа Ісуса Христа».
Підсумовуючи, Глава Католицької Церкви побажав, аби Господь допоміг нам у тому, щоб «наше буття християнами було зосереджене в Ньому та відважне в місії». На завершення зустрічі він запросив її учасників спільно проказати молитву «Отче наш».
