У Парагваї відбулася беатифікація сестри Марії Фелісії

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

На небозводі парагвайської Церкви засяяла нова зоря святості: в суботу, 23 червня 2018 р., кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації в справах проголошення святих, представляючи Святішого Отця, під час урочистої Святої Меси в столиці Парагваю місті Асунсьйон проголосив блаженною монахиню кармелітку Марію Фелісію від Ісуса в Найсвятіших Тайнах.

Слідами святого Мартина Турського

Нова блаженна народилася у місті Вільярріка на півдні Парагваю 12 січня 1925 року. Марія Фелісія Ґуджарі Еечеверрія була в родині першою із семи дітей, яких батьки виховали в дусі моральної стійкості та любові до ближнього, що швидко вилилася в милосердя щодо вбогих. Настільки, що одного разу мала Марія віддала свій улюблений светр, подарунок тата, змерзлій ровесниці.

Наслідуючи відомий жест святого Мартина Турського, який відтяв частину свого військового плаща, віддавши його жебракові, дівчинка постановила «щодня ставати кращою». Вона розпочала щоденні відвідини Ісуса в Найсвятіших Тайнах, збираючи також своїх подружок.

Юність і покликання

В 1940 році Марія Фелісія розпочала студії, щоб стати вчителькою, а через рік приєдналася до Католицької Акції. Не зважаючи на несприйняття з боку родини, дівчина увесь свій час присвячувала дбанню про дітей та похилих віком, відвідувала хворих. В сімнадцять років вона посвятилася апостолятові, склавши обіт дівоцтва. Вже з юності вона звикла до поміркованості, носила простий одяг, а єдиною прикрасою, яку вживала, була гілочка жасмину.

В 1950 році Марія зустрілася з Анхелем Сауа, також членом Католицької Акції. Для дівчини ця зустріч стала немовби громом серед ясного неба. Запалившись почуттями до юнака, вона ревно просила Ісуса, аби допоміг їй зрозуміти, якою є Його воля щодо неї. Відповідь прийшла через рік: хлопець сказав, що має намір вступити до семінарії. Від тієї хвилини вона підтримувала юнака на дорозі до священства, а свої молитви та життєві випробування жертвувала в наміренні покликань. В листах, які вона писала своєму приятелеві, щоб підтримати його покликання, дівчина відкрила також своє. «Я закохана в Анхеля, але ще більше – в Ісуса», – скаже вона пізніше.

У монастирі

Під час духовних вправ 1954 року Марія Фелісія вирішила посвятитися Богові в затворницькому монастирі й 2 лютого, у свято Стрітення Господнього, вона постукала до дверей кармелітської обителі. Рішуче та спокійно, з притаманною їй усмішкою на устах, попрощавшись із заплаканими родичами, вона переступила через поріг «Божого дому й небесних воріт».

Взявши монаше ім’я Марія Фелісія від Ісуса в Найсвятіших Тайнах, вона жила своїм покликанням і виконувала свою місію з духом жертовності, великодушності та з радістю. Вже через три роки після обітів сестра Марія заразилася гепатитом, а інфекція вилилася в смертельну недугу. З лікарняного ліжка, де почувалася «вигнанницею», сестра Марія не переставала через листи ділитися зі своїми співсестрами своїми любов’ю та ентузіазмом.

«Ісусе, що за солодка зустріч! Пречиста Маріє!» – з цими словами на устах, о четвертій годині ранку 28 квітня 1959 року, серце 34-річної монахині перестало битися. Блаженна Марія Фелісія від Ісуса в Найсвятіших Тайнах народилася для неба.