Блаженна Бенедетта Б’янкі Порро: живе розп’яття
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
В суботу, 14 вересня 2019 р., у свято Воздвиження всечечного хреста, під час Святої Меси в катедральному соборі міста Форлі на півночі центральної Італії, кардинал Джованні Анджело Беччіу, Префект Конгрегації в справах визнання святих, представляючи Святішого Отця, проголосив блаженною італійську 27-річну мирянку Бенедетту Б’янкі Порро.
Не могло бути кращої нагоди для прослави цієї жінки, життя якої було позначене недугою, що, однак, допомогла їй піднести духа аж до Бога, ніж день вшанування Господнього хреста, на якому Христос спас людство. «Споглядаючи хрест, розуміємо сенс нашого життя, красу нашої віри, яка показує нам, що Бог розділив з нами наші страждання і приніс Себе в жертву за наше відкуплення», – сказав кардинал Беччіу під час проповіді.
Життєвий шлях
Бенедетта Б’янкі Порро народился в Довадолі, в провінції Форлі, 8 серпня 1936 року. Коли дівчинці було лише три місяці, вона захворіла поліомієлітом: хоч недугу вдалося здолати, вона залишилася з однією ногою, коротшою від іншої. Не зважаючи на стан здоров’я, вписалася на Факультет фізики Міланського університету, але згодом перевелася на медичний. Отримані знання допомогли їй самостійно 1957 року збагнути природу недуги, що спочатку зробила її сліпою, а згодом – глухою: периферичний нейрофіброматоз, відомий також як хвороба Реклінгаузена.
Близькість друзів допомогла їй здолати біль. Здійснивши двічі паломництво до Люрду, Бенедетта відкрила своє покликання, яке полягало в тому, щоб боротися і переживати свою недугу в спокої. Чим більше ослаблювалося її тіло, настільки сильнішою ставала її душа, розквітала її віра. Навколо неї збиралися друзі та незнайомі, черпаючи душевні сили. Ще більше людей вона досягнула за допомогою листів, позначених щирим і глибоким упованням на Господа.
Блаженна Бенедетта померла в своєму домі 23 січня 1964 року, маючи лише 27 років. Останнім словом, що злинуло з її уст, було: «Дякую». Святий Іван Павло ІІ 23 грудня 1993 року затвердив декрет про визнання геройського виміру чеснот, а 7 листопада 2018 року Папа Франциск затвердив декрет про визнання чуда за її заступництвом: несподіване оздоровлення 20-річного юнака, що 1986 року перебував у комі після автокатастрофи.
Сенс людського болю
Життя блаженної Бенедетти годі збагнути, якщо не поглянути на нього у світлі віри та хреста, який постійно займає центральне місце в християнському досвіді. Але, як підкреслив під час проповіді кардинал Беччіу, «людський біль має спасенний характер лише тоді, коли переживаємо його так, як Ісус на хресті».
За словами Префекта Конгрегації святих, Бенедетта Б’янкі Порро є світлим прикладом того, «чим є і повинен бути хрест для нас, християн». Як справжній свідок, вона за прикладом Ісуса принесла своє життя в жертву та в єдності з Ним, «зуміла мужньо перемогти та перевести у євангельську перспективу найнегативніші обставини» свого життя. Як усі святі, вона підтверджує нам, що «обійми з розп’ятим Христом є джерелом світла, миру та глибокої радості», навіть якщо мова хреста може пробуджувати страх навіть і в найстійкіших вірних.
