Шукати

«Заразлива» місійна ревність: про служіння греко-католикам Казахстану

Спілкуючись отцем Василем Говерою, мимоволі виникало запитання про те, що спонукає цього священика присвячувати своє життя служінню людям в далекій від батьківщини землі, громадам, які не обіцяють перспектив кількісного зростання, в суспільстві, байдужому до релігій. Єдине словосполучення, здатне відповісти на це запитання – це місійна ревність.

Світлана Духович – Ватикан

 

На початку червня цього року у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск створив Апостольську Адміністратуру для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії з осідком в Караганді та призначив митрофорного протоієрея Василя Говеру, тодішнього Делегата для згаданих вірних, Апостольським Адміністратором цієї церковної територіальної одиниці.

Користуючись нагодою перебування отця Василя в Римі, де він брав участь в щорічному Синоді Єпископів УГКЦ, ми запросили його до інтерв’ю, в якому він розповів, насамперед, про значення цієї події та про історію греко-католиків у Казахстані.

Церква намагається опікуватися своїми вірними, незважаючи на відстань і кількість. Отець Василь розповідає про вірних, яким він та інші священики ревно служать в далекому від батьківщини Казахстані.

Священик розповів про те, в чому полягає особливість місійного служіння на землі, що досі пожинає плоди атеїзму й радянської політики викорінення й переселень різних народів.

Отець Василь Говера ділиться думками про майбутнє католиків візантійського обряду в Казахстані.

На завершення місіонер розповідає про те, де він черпає натхнення для праці в таких непростих обставинах. Його слова свідчать про те, що кожне зерно добра, кожна жертва завжди приносить плід, відлунюючи в серцях людей навіть після багатьох років.

21 жовтня 2019, 13:34