Пандемія і ностальгія за живою спільнотою
Andrea Tornielli
«Без спільноти, без хліба, без Церкви, без люду, без Таїнств, шукання близькості з Господом є небезпечним». Під час проповіді, відправляючи Святу Месу в «Домі святої Марти», якою Папа Франциск супроводжує і підтримує мільйони осіб у цей час вимушеної ізоляції та допомагає зберігати спільноти об’єднаними, він вказав на небезпеку переживання віри в інтимістичний спосіб. Роздуми Папи ґрунтуються на уривкові Євангелії від Івана: на березі Галилейського моря Христос приєднується до учнів і споживає з ними запечену рибу. Тут бачимо стосунки, що підтримуються через перебування разом за столом і через спілкування.
Близькі стосунки християнина з Господом, за словами Святішого Отця, подібні до стосунків тих, хто разом сідає за стіл снідати й щиро говорить про те, що має на серці. Ці стосунки є завжди спільнотними, будучи, одночасно, особистими й приватними. Бо життя віри без людських стосунків, без ділення хлібом, без Таїнств може наражатися на небезпеку стати «гностичним», розмитим, тобто звестися до «стосунків виключно для мене, відірваного від Божого люду». Натомість, близькість апостолів з Христом була спільнотною, пережитою за столом, що є знаком спільноти, з «з Таїнством, з хлібом».
Ізоляція, до якої ми змушені в цей період внаслідок пандемії, неможливість брати участь в Євхаристійному богослужінні в умовах надзвичайного стану, не повинна породити небезпеку призвичаїтися до переживання віри в інтимістичний спосіб.
Сьогодні мільйони осіб під’єднуються до засобів комунікації, аби відчувати приналежність до спільноти, вони перебувають разом не фізично, а через екран. В цей час цей спосіб є необхідним і єдино можливим в умовах надзвичайного стану, який, сподіваємося, завершиться якнайшвидше.
Але це не повинно спонукати нас забувати, що Церква, Святі Таїнства, Божий люд є конкретними. Церковне життя, яке ми тепер підтримуємо через засоби комунікації, за словами Папи Франциска, є середником для того, аби «вийти з тунелю, а не залишитися в ньому».
Тому Святіший Отець закликає нас не вважати цей спосіб нормальним, хоча він останніми тижнями і підтримує багатьох осіб, що є самотніми та переживають випробування. Християни належать до спільноти, є частиною Божого люду. Живого Божого люду, що ламає хліб і слухає Боже слово, ділиться з іншими в милосерді та звіщає радість Євангелія від людини до людини через свідчення життя та конкретне спілкування. Цей Божий люд вміє креативно використовувати всі можливості, надані новими технологіями, для того, аби підтримувати зв’язок і досягати тих, які є одинокими, але завжди в очікуванні на те, щоб коли це буде можливим, фізично зібратися разом навколо євхаристійної трапези. Це Божий люд, який щодня відчуває супровід Папи та з вдячністю дивиться на багатьох священиків, богопосвячених осіб і волонтерів, які цими днями знайшли спосіб для того, аби бути близькими до тих, що перебувають на смертному ложі, до хворих, відкинених, ризикуючи своїм життям, і нерідко, жертвуючи ним.
