Мандрівка сторінками Книги книг (24 травня 2020)
Приглянувшись попереднього разу до 2-ї Книги Самуїла, роздумуючи над гріхопадінням та глибоким покаянням царя Давида, сьогодні переходимо до наступної частини Старого Завіту, а саме, до Книг Царів. В той час, як книги Самуїла розповідають про заснування ізраїльського царства з монархічним устроєм, то книги Царів – про його подальший розвиток та занепад. У них натхненний автор описує не лише історію кожного царя Ізраїля, але й історію релігії, зокрема, збереження чистого монотеїзму. Із тексту можемо почерпнути оцінку кожного царя, яка ґрунтується, передусім, на його ставленні до правдивої віри та культу єдиного Бога. Задумом автора було також наголосити читачеві на важливості вірності Господеві: доки Ізраїль вірно тримався укладеного з Богом Союзу, визнавав Ягве як єдиного істинного Бога і поклонявся Йому в єрусалимському храмі, відкидаючи поганські впливи, Господь благословив Свій народ і той жив щасливо; а коли втратив віру і зійшов з праведного шляху, то Бог віддав його на поталу ворогам та піддав іншим покаранням.
Сьогодні зосередимо увагу лише на перших 11-ох розділах 1-ї книги, де мова йде про помазання на царя та мудре правління Соломона, що символізує золоту добу монархії і розквіт об’єднаного ізраїльського царства. У тексті цар представлений як визначний політичний діяч, взірцевий стратег, який вміє адмініструвати свої землі, та, найважливіше, як той, хто збудує єрусалимський храм, в якому зосередиться усе Богопочитання вибраного народу. Однак, саме він наприкінці життя створить підвалини для подальшого занепаду царства…
