Багатосторонній екуменізм: спільна праця на шляху до повної єдності християн

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

На площині багатосторонніх стосунків головним партнером Католицької Церкви є Екуменічна Рада Церков, заснована у 1948 році, що є найобширнішою та найбільш інклюзивною екуменічною організацією у світі, адже охоплює 350 християнських конфесій, серед яких православні, лютерани, реформати, англіканці, методисти, баптисти та члени вільних та об’єднаних Церков. Загалом, Рада представляє понад 500 мільйонів християн у всьому світі. Про це читаємо у статті о. Анджея Хороманскі, працівника Західної Секції Папської Ради сприяння єдності християн, яка 17 червня 2020 р. була опублікована у щоденній ватиканській газеті “L’Osservatore Romano”.

Перші контакти Католиків із Радою

Як пише автор статті, перші контакти Католицької Церкви із Екуменічною Радою сягають часу приготування ІІ Ватиканського Собору, коли Апостольська Столиця запросила представників організації надіслати спостерігачів на Собор. Беручи до уваги, що Римські Єпископи завжди відмовлялись від запрошення Ради призначити католицьких спостерігачів, які би брали участь в екуменічних асамблеях, виник сумнів чи Рада прийме запрошення Ватикану для участі у Соборі. Проте, знаючи, що Іван ХХІІІ бажав відкрити Католицьку Церкву на сучасний екуменічний рух власне через Собор, керівництво Екуменічної Ради Церков порадило некатолицьким Церквам та Церковним Спільнотам вислати своїх спостерігачів для участі у зібранні католицьких ієрархів з усього світу. В цей же час, Католицька Церква вперше надіслала своїх офіційних спостерігачів для участі в асамблеї Екуменічної Ради Церков, яка відбувалась 1961 році у Нью-Делі.

Некатолики під час Собору

Від 1962 до 1965 року понад сто некатоликів взяло участь у різних сесіях Собору як делеговані спостерігачі чи екуменічні гості. Вони, без сумніву, впливали на працю Отців Собору та зробили  свій цінний внесок у приготування головних документів, серед яких – конституції про літургію і про Церкву, декрет про екуменізм та декларації про релігійну свободу і про нехристиянські релігії. Присутність представників інших конфесій на Соборі посприяла у тому, що цей важливий форум не обмежився лише до внутрішніх питань Католицької Церкви, але став екуменічною подією, що мала наслідки для усіх без винятку християн. Від того часу соборових зустрічей розпочались різнорідні стосунки Католицької Церкви із Екуменічною Радою Церков.

Хоча й Католицька Церква не є членом Ради, однак, багато католиків є офіційними представниками Святого Престолу як члени різних комісій та робочих груп Ради. Двостороння співпраця передбачає, серед іншого, спільне приготування текстів на Тиждень молитов за єдність християн, активну присутність членів-католиків у Комісії для світової місії та міжнародної співпраці, здійснення спільних проектів задля сприяння мирові та справедливості, допомозі мігрантам та біженцям, дбання про довкілля, тощо.

Співпраця Екуменічної Ради та Папської Ради

Співпраця Екуменічної Ради Церков із Папської Радою сприяння єдності християн, маючи за мету дійти до повної єдності всіх християн, є дуже різноманітною. Однією із форм такої співпраці є праця Змішаної Робочої Групи, яка від 1965 року займається формуванням екуменічного духу, питаннями місії та євангелізації, молоді, справедливості та миру, питаннями, які стосуються сучасного життя. Впродовж довгих років Папська Рада номінувала та фінансувала одного професора, який належав до викладацького штату Екуменічного Інституту Боссе, поблизу Женеви. У 2018 році цей професор став католицьким деканом, вперше за 70 років існування цього навчального закладу. Щороку у січні студенти та працівники Інституту приїжджають у Рим на тижневий курс, який завершується разом із Тижнем молитов за єдність християн та передбачає участь в екуменічній вечірній молитві та зустріч зі Святішим Отцем.

Важливість праці богословської Ради

Як пише далі о. Аджей, оскільки вирішення доктринальних відмінностей між різними конфесіями є фундаментальним для досягнення повної єдності між всіма християнами, Католицька Церква усвідомлює важливість праці Комісії «Віра та Порядок», що є богословською Комісією, до якої входять провідні православні, англіканські, протестантські, євангелистські, п’ятидесятницькі та від 1968 року також і католицькі богослови. Католицька Церква представлено у Комісії численною групою науковців, які становлять 10% усіх її членів.

Про щедрі плоди праці Комісії можна переконатись завдяки численним публікаціям на теми Святого Письма і традицій, апостольської віри, антропології, герменевтики, примирення, миру, дбання про довкілля та видимої єдності. До найважливіших напрацювань богословської Комісії слід зарахувати дві декларації, які допомогли Церквам та Церковний спільнотам подолати деякі великі доктринальні відмінності. Мова йде про декларацію “Хрищення, Євхаристія та Священослужіння”, опубліковану 1982 р., відому як “Декларація Ліми”, яка висвітлює три важливі теми, навколо яких точилися довголітні дискусії між представниками різних християнських конфесій. А також про декларацію 2013 р. під заголовком “Церква: в напрямку спільного бачення”, що зосереджує увагу на питаннях еклезіології.

Папські відвідини Екуменічного Центру

«Серед особливих моментів в історії стосунків між Католицькою Церквою та Екуменічною Радою Церков слід пригадати три папські візити до Екуменічного Центру у Женеві», – пише далі працівник Західної Секції Папської Ради сприяння єдності християн. Перший історичної ваги візит здійснив святий Павло VI 10 червня 1969 р., скріплюючи взаємини та співпрацю між Католицькою Церквою та Радою. 12 червня 1984 р. Екуменічну Раду Церков відвідав також святий Іван Павло ІІ, який у своїй промові зосередив угаву на екуменічному літургійному служінні та заохотив плекати і сприяти діалогові та пошукові повної єдності. Третім Римським Архієреєм, який відвідав Раду у Женеві, став Папа Франциск, який 21 червня 2018 р. прибув туди, аби спільно відзначити 70-річний ювілей Ради. Це “екуменічне паломництво” Святіший Отець звершив під гаслом “Разом прямувати вперед, молитись, працювати”. Він став першим Папою, який відвідав Екуменічний Інститут Боссе, зустрівшись із студентами та працівниками цього навчального закладу.

Global Christian Forum

Іншим важливим організмом багатосторонніх стосунків Католицької Церкви з іншими християнськими конфесіями, який має серед своїх членів також й офіційних представників-католиків, є Глобальний Християнський Форум, заснований наприкінці минулого століття для того, аби дати відповідь на нову екуменічну ситуацію, яка позначена швидким поширенням євангельських, п’ятидесятницьких та незалежних церков. Щоб відповісти на цей виклик, Форум був створений як “відкритий простір”, в якому представники всіх Церков і Церковних Спільнот можуть періодично зустрічатися на рівній основі, розраховуючи на збалансовану участь усіх течій сьогоднішнього християнства. Форум забезпечує платформу для побудови відносин довіри та взаєморозуміння між різними церковними лідерами, сприяючи стосункам взаємоповаги та вивченню й розглядові спільних проблем.

Конференція секретарів християнських об'єднань

Крім цього, Католицька Церква заанґажована також в започаткованій 1957 року ініціативі, яка називається Конференція секретарів християнських об’єднань світу. Католицьку Церкву та цих щорічних зборах представляє Секретар Папської Ради сприяння єдності християн. Це неформальний форум, спрямований на обмін інформацією та орієнтирами для екуменічного діалогу. Під час зустрічей учасники представляють звіти про важливі події своєї Церкви чи Церковної Спільноти та діляться її досягненнями у двосторонніх чи багатосторонніх діалогах. Зустрічі щоразу відбуваються у різних країнах на запрошення різних Церков.