Блаженна Марія Луїджія Найсвятіших Тайн: терпіння перетворене в милосердя
Світлана Духович – Ватикан
У суботу, 26 вересня 2020 р., у південноіталійському місті Неаполі відбулася беатифікація Марії Луїджії Найсвятіших Тайн, у миру Марії Велотті, засновниці Згромадження Сестер Францисканок Адорації Святого Хреста. Акт проголошення нової блаженної від імені Святішого Отця здійснив кардинал Крешенціо Сепе, Неапольський Архиєпископ.
Від страждання до молитви
Марія Велотті народилася 16 листопада 1826 р. в селі Соккаво поблизу Неаполя. У віці чотирьох років вона втратила обох батьків і її взяла до себе незаміжня і заможна тітка по матері. Спочатку дівчинці добре жилося в тітки, аж поки заздрісні родичі, боячись втратити свою частку спадщини, почали підбурювати тітку проти племінниці. На заборони та утиски з боку тітки Марія відповідала смиренністю і покорою, знаходячи прихисток в молитві.
Шлях посвяти Богові
Таким чином, у смиренні та стражданні, вдруге позбавлена сімейної любові, Марія ступила на шлях віри. 1853 року вона була прийнята до третього чину францисканок і прийняла ім’я Марія Луїджія Найсвятіших Тайн. Вже перед тим вона почала мешкати в домі літнього подружжя, що ставилося до неї як до дочки. У їхньому домі вона могла спокійно жити як домашня черниця, що було звичною для того часу формою життя в Південній Італії.
Життя в спільнотах
Починаючи від липня 1854 р., у її житті розпочався новий етап, позначений досвідом спільноти. За порадою сповідника, покірна черниця третього чину попросилася до жіночої спільноти в Каподімонте, а 1864 року перейшла до іншої спільноти в Неаполі, де пробула протягом двох років. Ці форми релігійного життя, розповсюджені в XIX столітті, були засобом, за допомогою якого Господь готував її до її місії як засновниці нової францисканської спільноти.
Апостолят серед потребуючих
Окрім свого глибокого молитовного життя, Марія Луїджія відчувала потребу відкритися на активніший апостолят, щоб ефективно реагувати на надзвичайні соціальні ситуації свого часу. 1868 року разом зі своєю першою співсестрою Елізабеттою Альбіні вона оселилася в північному неапольському кварталі Міано, неподалік монастиря Братів Менших францисканів.
Тут під духовним проводом отця Мікеланджело да Марільяно обидві жінки здійснювали покірний, але активний апостолят серед населення. 1870 року вони винайняли будинок у іншому районі міста, в якому почати приймати осиротілих дівчат, які потребували допомоги. З часом до них почали приєднуватися дівчата та жінки, які бажали посвятитися Богові. Таким чином між 1877 і 1879 роками зародилося Згромадження Сестер Францисканок Адорації Святого Хреста. Ця назва відображала особливу набожність засновниці до Господніх страстей та бажання покланятися Його хресту через досконалу пожертву милосердя.
Євангельська мудрість
Сестра Марія Луїджія була жінкою з народу, яка завжди уважно ставилася до потреб найбільш потребуючих. Навіть коли, внаслідок захворювання, вона не могла займатися апостолятом поза монастирем, до неї щодня приходили численні вірні, яким вона давала розраду і підтримку. Хоч вона була без освіти, блаженна давала кожному добрі поради, повні євангельської мудрості, якої вона навчилася від невпинного споглядання таїнства Розп’яття. Вона відійшла у вічність 3 вересня 1886 року.
