Провідники Церкви в Європі: наново відкрита довіра й оновлена солідарність

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Ми не маємо практичних вирішень, які належать до компетенції влади, але частиною нашого пастирського обов’язку є пробудити в особистій та колективній свідомості деякі наставлення духовного й морального порядку. Про це йдеться у кінцевому посланні Пленарної Асамблеї Ради Єпископських Конференцій Європи, що відбувалася в онлайн-режимі 25 та 26 вересня 2020 року.

Очільники європейських єпископатів «зі смиренням» звертаються не лише до католиків, але й до християн різних конфесій, віруючих кожної релігії та до всіх європейських громадян, усвідомлюючи як власну пастирську відповідальність, так і те, «що Церква, згідно з Господньою вказівкою, повинна бути сіллю та закваскою історії». Адже Асамблея молилася і роздумувала не лише з метою зафіксувати вплив пандемії на життя кожного, на стосунки між державами й континентами, на церковне життя, але також і на майбуття.

Без довіри неможливо дивитися у завтрашній день

Першим аспектом, на який звертає увагу послання, є «наново відкрита довіра». Без цього, за словами упорядників, «неможливо дивитися у завтрашній день». Причиною довіри християн є Христос, «Який узяв на Себе людський стан і через смерть відкупив життя». Серед нас Христос кожного дня присутній у Пресвятій Євхаристії, «джерелі довіри та апостольської і місіонерської стурбованості, що спонукає нас виходити назовні, прямуючи до всіх». Тож брак Євхаристії в минулому є «закликом повернутися до повного сопричастя в літургійному зібранні сьогодення».

«Для всіх причина довіри міститься в серці: в глибокому нутрі живе базове прагнення, яке знає, що жити в підозрах і недовірі неможливо, але у тому, щоби покладатися на інших та на життя», – читаємо в посланні.

Кожна людина потребує інших людей

По-друге, за словами провідників Церкви в Європі, потрібна «оновлена солідарність» між людьми, народами та країнами, беручи до уваги також серйозну кризу зайнятості. Загальний досвід показує, що «кожна людська істота потребує інших, що ніхто не є самодостатнім». Вистачило невидимого вірусу, аби розбити нашу ілюзію «непереможності». Автори послання складають у цьому контексті подяку медичному персоналові, правоохоронцям і волонтерам.

«Якщо стосунки є частиною нашої природи, то кожна замкненість на інших з метою захиститися, кожен індивідуальний інтерес, аж до наживи на лихах, виступає проти особистої гідності і проти спільноти, як також суперечить людським правам», – зазначається в посланні, яке наголошує, що ніхто не повинен бути виключеним, також і з розподілу вакцини. А перед обличчям трагедії багатьох біженців і мігрантів «необхідно трудитися разом і далі вести діалог з урядовцями», захищаючи життя та гідність кожної людини. «Конкретних форм вираження» потребує також наша солідарність зі створеним світом, який є «Божим ділом, даним нам як спільний дім»

Церква, що супроводить і підтримує

«Знаємо, що континент прямує цим шляхом, і ми, єпископи, підтримуємо кожне зусилля, спрямоване не те, що бути на висоті завдання, пам’ятаючи про його відповідальність перед усім світом, що випливає з християнського гуманізму на початках його історії. Церква присутня та задіяла всі форми близькості та реагування», – запевняють провідники європейських єпископатів, закликавши також до мирного вирішення ситуації в Білорусі та висловивши солідарність із населенням Лівану.

Католикам континенту автори послання дякують за відповідь, дану з готовністю на кризу, закликаючи не втрачати довіри та вказуючи на плідну співпрацю з представниками інших конфесій і релігій. «Також і відновлення життя віруючих вимагатиме терпеливості та витривалості. Господь Ісус діє в серцях, проганяє страх і приваблює Своєю любов’ю. Якщо доведеться долати нові ситуації, можливо, неочікувані труднощі, не біймося. Нам належить залишатися вірними учнями Господа», – підсумовують учасники цьогорічної Пленарної Асамблеї Ради Єпископських Конференцій Європи.