Блаженний Карло Акутіс: в Пресвятій Євхаристії – автострада до неба

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Карло відчував сильну потребу в тому, щоби допомагати людям відкривати, що Бог близький, що бути з Ним, втішаючись Його дружбою та благодаттю, – це прекрасно», – так кардинал Аґостіно Валліні, Папський Легат для базилік Святого Франциска та Пресвятої Марії Ангелів у Ассізі, відгукнувся під час проповіді про блаженного Карла Акутіса. У суботу, 10 жовтня 2020 р., від очолив у базиліці святого Франциска Святу Месу, під час якої, представляючи Святішого Отця, беатифікував цього італійського юнака, що відзначався любов’ю до Пресвятої Євхаристії.

Юнак нашого часу

Карло народився 3 травня 1991 року в Лондоні в італійській сім’ї, що перебувала там з причин праці. Через кілька місяців сім’я повернулася до Мілану. Хлопець виростав у звичайних обставинах: сім’я та школа, спорт і музика, захоплення інформатикою. Його святість є насправді простою. Це до глибини підліток нашого часу.

Водночас, вже з дитинства Карло відчував близькість із батьківщиною святого Франциска. Під час вакацій він приїжджав до Ассізі, стверджуючи, що почувався особливо щасливим у цьому місті. Настільки, що одного разу сказав мамі, що хотів би бути тут похованим після смерті, навіть не підозрюючи, що вона настане настільки швидко…

«Моя автострада до неба»

В усьому цьому була одна фундаментальна таємниця: любов до Пресвятої Євхаристії. Коли 1998 року Карло прийняв перше Святе Причастя, це був поворотний момент його життя. Свята Меса стала для нього щоденною подією. Він любив повторювати: «Пресвята Євхаристія – це моя автострада до неба». «Автострада» означає дорогу без обмежень і перешкод, на якій любов може вільно та на великій швидкості прямувати до мети.

Тривале перебування перед Ісусом було для хлопця майстернею зростання в святості. І на цій дорозі, очевидно, не бракувало супроводу Небесної Матері, до Якої він мав особливу набожність, яка виражалася, насамперед, у проказуванні Розарію. І саме ця любов до Ісуса в Пресвятій Євхаристії і до Пречистої Діви вивела його на дорогу апостольства. Оскільки ж він захоплювався інформатикою і був талановитим у цій ділянці, то ця дорога привела в мережу Інтернет, аби свідчити свою віру через створення відповідних сайтів.

Народжуємося оригінальними, чимало помирають фотокопіями

Життєве гасло блаженного Карла Акутіса спонукає замислитися і молодь, і дорослих: «Всі ми народжуємося оригінальними, але багато помирають фотокопіями». Ці слова Папа Франциск запропонував молоді всього світу в Апостольському напоумленні «Christus vivit», в якому Карлові присвячено три пункти, представляючи його, зокрема, як приклад у користуванні інтернетом, що є простором, в якому можна загубитися, але який також може бути дуже корисним у будуванні прекраснішого світу.

Останнє свідчення

Несподіваний відхід з цього світу у жовтні 2006 року став його останнім свідченням. Десять днів вистачило швидкоплинній лейкемії, аби забрати його земне життя, але біль не зміг відібрати спокій і мир у серці. Жертвуючи свої страждання за Папу і за Церкву, 12 жовтня п’ятнадцятирічний Карло перетнув останні ворота своєї автостради.

На похороні юнака з’явилося чимало облич, незнайомих для родини, але це була своєрідна «прихована родина» Карла: бідні, щодо яких він не обмежувався класичним жестом милостині, але з якими встановив дійсно дружні стосунки. Це ще один наслідок євхаристійної набожності: Христос, Який дає Себе нам у переісточеному Хлібі, це Той Самий, Який присутній в обличчі бідного.