Екологічне вчення в УГКЦ: від турботи про довкілля до зустрічі з Христом
Світлана Духович – Ватикан
«Спосіб, у який ми трактуємо створіння, переноситься на наше ставлення до життя і людей», – на цьому наголосив кардинал Луїс Антоніо Таґле, Префект Конгрегації Євангелізації народів, у нещодавньому відеопосланні з нагоди екуменічної ініціативи «Пора створіння», що розпочалася 1 вересня і завершується у неділю, 4 жовтня, у день літургійного спомину святого Франциска з Ассізі. Зі словами кардинала Таґле погоджуються наші співрозмовники отець Володимир Містерман, тимчасово виконуючий обов’язки Адміністратора Патріаршої Курії, та професор Володимир Шеремета, керівник Екологічного Бюро УГКЦ, які підкреслюють, що дбайливе ставлення до довкілля може відкрити шлях до переміни всього життя і відновленням віри, що є метою Нової Євангелізації.
Як виникло в УГКЦ усвідомлення важливості екологічного вчення в цілому та його використання в проповідуванні Євангелія? На це запитання відповідає Керівник Екологічного Бюро УГКЦ:
У Церкві сьогодні багато говориться про нову євангелізацію. Професор Шеремета пояснює, що означає це поняття та як в його рамках можна застосовувати екологічне вчення Церкви:
Отець Володимир пояснює, яким чином екологічна складова християнської віри сприяє її оживленню, аби не бути християнами «на пів, або на чверть ставки»:
Тема екології є дуже актуальною на глобальному рівні, але чи вона не є занадто «світською» для використання в проповіді? На це запитання відповідають обидва співрозмовники:
Під час одного з інтерв’ю минулого року Папа Франциск вказав на можливість внесення до катехизму Католицької Церкви поняття «екологічного гріха». Думками про це ділиться отець Володимир Містерман:
На завершення наші співрозмовники говорять про перспективи розвитку екологічної євангелізації у служінні Церкви:
