Колегія Кардиналів: розвиток установи, якій 900 років
Світлана Духович /Alessandro De Carolis – Ватикан
Протягом кількох століть їх було 30. Потім Папа Сикст V в 1586 р. збільшив це число до 70, але, порівняно із теперішньою кількістю, це ще дуже мало. Тепер вони географічно представляють також місійні "краї землі". Колегія кардиналів, у своїх сьогоднішніх розмірах та складі, поступово сформувалася у ХХ столітті. Папа Іван XXIII був першим, хто "порушив" історичну межу, встановлену Сикстом V. Якщо на зламі ХІХ і ХХ століть кількість кардиналів, в середньому, коливалася навколо 60, то в час смерті Папи Ронкаллі їх було 82 і вони вже мали нові риси: вперше кардиналами стали філіппінець, японець та африканець.
«Глобальна» Колегія
Минуло кілька років, і Папа Павло VI довів до завершення справу, розпочату своїм попередником. Він створив 143 кардиналів, ще більше збільшуючи обсяг їхнього географічного походження (Нова Зеландія, Мадагаскар, Шрі-Ланка та ін.), визначив місце східних патріархів у Колегії і, насамперед, встановив досі діючий віковий поріг (80 років) для кардиналів-виборців. Після смерті Папи Монтіні було 129 кардиналів. Іван Павло ІІ, який провів дев’ять консисторій, вніс подальші зміни і, таким чином Колегія Кардиналів стала повним вираженням вселенськості Церкви: 231 кардиналів з приблизно сімдесяти країн.
Найстарший і наймолодший
Під час понтифікату Венедикта XVI відбулося п’ять консисторій, під час яких було введено в сан 90 кардиналів. Серед тих, хто отримав кардинальський берет від вислуженого Папи, є найстарший кардинал, 96-річний француз Альберт Ваной, який став кардиналом у 2006 році. Натомість, Папа Франциск створив наймолодшого кардинала на даний час – Дьєдонне Нзапалаїнгу з Центральноафриканської Республіки, якому в 2016 році, на момент введення в сан, було лише 49 років.
Папа Франциск та периферії
У суботу, 28 листопада 2020 р., Папа Франциск очолить свою сьому консисторію, а кількість, створених ним кардиналів досягне 101, з яких 73 мають право вибору під час конклаву. Ця консисторія відображає турботу Святішого Отця про периферії. Вперше кардиналами стануть уродженці Брунею і Руанди. Кардинальський сан отримають також ієрархи, що походять з країн, які ще ніколи не мали «кардинальських осідків»: окрім згаданих Центральноафриканської Республіки, Брунею та Руанди, також Гаїті, Домініка, Бірма, Панама, Кабо-Верде, Тонга, Бангладеш, Папуа-Нова Гвінея, Малайзія, Лесото, Малі, Швеція, Лаос, Сальвадор та Люксембург. Серед тих, кого Папа Франциск підніс до кардинальського сану, є й інші «рекорди»: перший афроамериканський кардинал (Вашингтонський митрополит Уілтон Ґреґорі), перший кардинал, що народився після Другого Ватиканського Собору (Дьєдонне Нзапалаїнга), перший навернений до католицизму з часів Жана-Марі Люстіже (Стокгольмський єпископ Андерс Арбореліус, лютеранин за походженням).
Цікаві факти
З іменами деяких кардиналів пов’язані цікаві статистичні дані. Наприклад, 91-річний Майкл Міхай Кітбунчу з Тайланду найтриваліший період часу належить до Колегії Кардиналів (37 років). Цей рекорд він поділяє з 90-річним новозеландцем Томасом Стаффордом Вільямсом: обидва були піднесені до сану Папою Іваном Павлом ІІ в 1983 році.
Інші дані стосуються приналежності до згромаджень та орденів: загалом, 51 кардинал (29 виборців) представляють 26 орденів та згромаджень. Найчисельнішими з них є салезіяни (9), за ними йдуть єзуїти (7). Слід зазначити, що вперше кардиналом стане представник Ордену конвентуальних францисканців – отець Мауро Ґамбетті, Настоятель францисканського монастиря в Ассізі.
Географічні масштаби, як вже зазначалося, також розширюються: тепер до Колегії Кардиналів належать представники 90 країн. Найбільшу групу становлять італійці (47), далі кардинали з США (15) та Іспанії (14). З точки зору континентів, серед виборців та невиборців Європа нараховує 106 кардиналів, Африка – 30, Азія – 27. Північна Америка має 26, Південна Америка – 25, Центральна Америка – 9 і, нарешті, Океанія – 6.
