Блаженні мученики з Кіче: заклик до примирення

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

У катедральному соборі Святого Хреста в Кіче, що в серці центральноамериканської країни Ґватемали, в п’ятницю, 23 квітня 2021 р., відбулася беатифікація десяти мучеників, яку, представляючи Папу Франциска, довершив кардинал Альваро Леонель Рамассіні Імері, Ординарій Уеуетенанґо.

Новопроголошені блаженні були вбиті з ненависті до віри між 1980 та 1991 роками. Це три іспанські священики-місіонери Пресвятого Серця та семеро мирян, наймолодшому з яких було всього 12 років. Вони були активними у катехизації та проповідуванні Божого слова, служачи бідним і хворим, анґажуючись, водночас, у справу емансипації народу. Дбаючи про освіту та покращення життєвих умов співгромадян, вони увійшли в конфлікт з диктаторським режимом, який 1980 року розпочав систематичне переслідування Церкви.

Експлуатація та емансипація

Кіче – це гірський убогий регіон країни. Під час реформ, проведених наприкінці ХІХ століття, угіддя, які важко обробляти, були залишені представникам корінного народу, а добрі землі потрапили до рук великих латифундистів, які були зацікавлені в дешевій робочій силі. Більшість добрих угідь зосереджені на побережжі Тихого океану, тож бідні з гірських районів на кілька місяців прибували туди на сезонні заробітки. Роботодавці не переймалися становищем робітників, а ці, призвичаєні до гірських холодів, на теплому побережжі наражалися на різні хвороби.

Всередині ХХ століття з Іспанії до Кіче прибули священики зі Згромадження Місіонерів Пресвятого Ісусового Серця, які присвятили чимало уваги формуванню катехитів між мирянами. Душпастирі також допомагали людям усвідомлювати, що існує можливість покращити своє становище та утверджувати свої права. Священики, зокрема, засновували кооперативи, щоб запобігати експлуатації робітників.

Переслідування

Спочатку держава підтримувала місіонерів, але згодом взяло верх лобі латифундистів. На початку червня 1980 року був убитий отець Хосе Марія Ґран Сісера разом із паламарем Домінґо. Через кілька тижнів настала черга о. Фаустіно Віллануева, що був убитий у парафіяльному бюро. В лютому наступного року був закатований о. Хуан Алонсо Фернандес. Два тижні перед тим у листі до свого брата він писав: «Я зовсім не прагну того, щоб мене вбили, але я не готовий зі страху залишити цих людей. Тепер ще більше думаю: що може відділити нас від Христової любові?».

Протягом 1980 року, крім вже згаданого Домінґо, були вбиті ще п’ятеро мирян, що були катехитами та активними парафіянами. Наймолодшому з них, Хуанові Баррері Мендесу, було всього 12 років. А 31 жовтня 1991 року був убитий керівник Католицької Акції та катехит Міґель Тіу Імуль.

Джерело натхнення для громади

Єпископ Россоліно Б’янкетті Боффеллі, який сьогодні очолює дієцезію Кіче, в інтерв’ю для Vatican News зазначив, що приклад цих мучеників є джерелом натхнення для християн Ґватемали, які сьогодні стоять перед схожими викликами. За його словами, ця беатифікація є закликом до будування примиреного суспільства в Ґватемалі, в яке кожен робить свій внесок. Він звернув увагу на те, що не зафіксованого жодного свідчення про помсту. «Ніхто не мстився за вбивство родича, батька чи друга, або за те, що були спалені домівки. Однак, залишається чимало страждання та відкритих ран. І тому мусимо чинити поступ на дорозі загоєння цих ран, зосередивши свій погляд на розп’ятому і воскреслому Ісусі. Таким є наш завдання», – підкреслює ієрарх.