Німеччина: єпископат про паліативну опіку та душпастирство вмираючих
о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан
«Зостаньтеся тут і чувайте зо Мною» (Мт. 26, 38), – ці слова Ісуса Христа, записані святим євангелистом Матеєм, стали назвою нового документа, виданого католицькими єпископами Німеччини на тему паліативної опіки та душпастирства вмираючих, опублікованого 14 квітня 2021 р. на веб-сайті Єпископської Конференції Німеччини. Документ, підготований Душпастирською Комісією цієї єпископської конференції у співпраці з експертами паліативної опіки, є надзвичайно актуальним, зокрема, у контексті сьогоднішніх дискусій щодо асистованого самогубства.
«Ми бачимо своїм головним завданням як Церкви допомогти страждаючим людям, ми хочемо дати їм якісне життя та надію навіть у тих ситуаціях, які видаються безнадійними», – пишуть у промові до документа єпископ Франц-Йозеф Боде, ординарій Оснабрюка, голова Душпастирської Комісії при Єпископській Конференції Німеччини, та єпископ Райнгард Гауке, єпископ-помічник дієцезії Ерфурта, очільник робочої групи “Дияконське душпастирство”.
На переконання єпископів Німеччини, невиліковно хворі пацієнти заслуговують на те, аби їх лікували і годували найкращим чином, а також, щоб їм була забезпечена належна душпастирська опіка. Це відповідає їхній беззаперечній людській гідності та їхньому буттю, адже всі вони сотворені на Божий образ і Божу подобу. Станом на сьогодні дуже поширеними є дискусії щодо останньої фази життя похилих віком осіб та важкохворих людей. Єпископи стверджують, що госпіс та паліативна опіка є надзвичайно важливими, адже дають можливість таким особам гідно прожити останній період свого життя і гідно померти. Ця опіка зосереджується на цілісних потребах людини та пропонує всебічну медичну, медсестринську, психосоціальну та духовну підтримку.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, душпастирство є невід’ємною частиною паліативної опіки. Врахування духовних потреб цих людей є частиною концепції паліативної опіки, яка намагається полегшити страждання важкохворих та помираючих осіб, не викликаючи передчасної смерті і не відтягуючи її через надзвичайні медичні втручання. Паліативна опіка скерована на те, аби допомогти помираючим і важкохворим призадуматись над першочерговими питаннями існування, над вірою, прощенням, надією на вічне життя, тощо…
Декларація Душпастирської Комісії вказує на взаємозв’язок між трьома сферами: паліативною опікою, духовним супроводом та церковним душпастирством, наголошуючи на необхідності, аби вони били зрозумілими для всіх професійних груп та пацієнтів. Це відповідає ідеї багатопрофесійного профілю в паліативній допомозі.
