Кардинал Пелл: у в’язниці я пробачив своїм обвинувачам
Духович Світлана – Ватикан
Чотирнадцять місяців тому кардинал Джордж Пелл, вислужений Префект Секретаріату з питань економіки Святого Престолу, знову став вільною людиною після 400 днів проведених у в’язниці, й 8 червня 2021 року, відсвяткував своє 80-річчя на батьківщні в Австралії. У телефонному інтерв’ю для Vatican News він прокоментував свою книгу «Щоденник ув’язнення», яка була нещодавно опублікована в Італії. На 400 сторінках книги подані щоденні записки кардинала Пелла, які охоплюють період від 27 лютого по 13 липня 2019 року, коли він перебував у в'язниці в Мельбурні за звинуваченням у сексуальному насильстві щодо неповнолітніх. У квітні 2020 року Верховний Суд Австралії одноголосним рішенням виправдав його від цих звинувачень.
«Чи Ви раніше коли небудь думали, що за 80 років життя досвідчите перебування у в’язниці?» – на це запитання нашого колеги Фабіо Колаґранде кардинал Джордж Пелл відповів: «Звісно, що ні! Я б ніколи не міг цього уявити. Я наполегливо боровся, щоб цього не сталося, але, на жаль, безуспішно. Це було збігом обставин, брехні та наклепів, але потім, нарешті, прийшло моє звільнення завдяки Верховному Судові».
Ведення щоденника
Розповідаючи про те, що спонукало його вести щоденник у в’язниці, ієрарх зазначив, що, можливо, це допоможе тим, хто потрапив у скруту, тим, хто переживає страждання, подібні до тих, які він пережив. «Я подумав також, що ведення щоденника представлятиме певний історичний інтерес, бо кардиналів, які б мали досвід тюремного ув’язнення, не надто багато», – пояснив він, додаючи, що багато ув'язнених, починаючи від святого Павла, писали і це є доброю терапією.
Християнський «пакет» працює
Вислужений Префект Секретаріату з питань економіки Святого Престолу вказав на ключову роль віри та молитви, що допомогли йому змінити перспективу ув’язнення. «Сьогодні я кажу всім, – наголосив він, – що у в’язниці я мав підтвердження того, що християнський “package”( з англ. «пакет») працює. Мій досвід показує, наскільки вчення Церкви допомагає нам, наскільки допомагає молитися, шукати Божої благодаті. Насамперед, коли ми розуміємо, що можемо переживати свої особисті страждання задля більшого добра, ми можемо поєднати свої страждання зі стражданням Ісуса. Бо як християни, ми знаємо, що ми відкуплені стражданнями й смертю Сина Божого. Жити цим вченням про цінність страждань насправді змінює все, коли опиняєшся в ситуації, подібній до моєї».
У щоденнику кардинала Пелла зазначається, що у в’язниці він чув молитви в’язнів мусульман. Ділячись своїми враженнями з цього приводу, він зазначив, що як християни, так і мусульмани є монотеїстами. «Очевидно, що богословські концепції християн і мусульман – різні, але ми всі, у різний спосіб, молимося до одного Бога: Не існує Бога мусульман, християн чи інших релігій, існує лише один Бог».
Прощення кривдникам
«У своєму щоденнику Ви пишете, що у в'язниці Ви щодня прощали, благословляли і молилися за своїх обвинувачів ... Чи Вам було важко пробачити їм?» – відповідаючи на це запитання журналіста, кардинал зізнався, що іноді було важко, але коли він прийняв рішення все пробачити, тоді все стало легшим. «Потім мені вже не було важко пробачити людину, яка мене звинуватила. Я знав, що ця людина постраждала у своєму житті й була у великій розгубленості, і хто зна, що ще...».
Листи з усього світу
Перебуваючи у в’язниці, кардинал Пелл отримав тисячі листів підтримки від з усього світу. Він зауважив, що ці листи були для нього надзвичайною підтримкою. «Іноді мені писали сім'ї, – поділився він. – Часто це були листи, сповнені духовності, інші мали богословський характер, ще інші – історично-культурний. Ці листи стосувались найрізноманітніших тем і вони дуже допомогли мені».
Довіра Божому провидінню та витривалість
«Ви завжди вірили в Боже провидіння, навіть у в'язниці?» – на це запитання журналіста кардинал відповів, що хоча він іноді й не розумів, що саме робить Боже провидіння, він завжди вірив, що за всім, що з ним відбувається, стоїть Бог.
Витривалість, важливість віри, прощення, відкуплення страждань – все це стало на першому плані в житті кардинала під час ув’язнення. «Зазвичай, коли людина перебуває у в’язниці, – пояснив він, – вона змушена стикатися з основними темами життя, з простими та фундаментальними речами. Це трапилось і зі мною, і я дякую Богові, що вижив».
Скандали – спонука для оновлення
«Чи можуть скандали з педофілією стати приводом для оновлення Церкви?» – таким було останнє запитання нашого колеги, на яке колишній очільник Секретаріату з питань економіки Святого Престолу відповів: «Це повинно відбутися. Ми не можемо прямувати так далі. Це немов би якийсь духовно-моральний рак. Мені здається, що тут, в Австралії, ми докладали всіх зусиль для його викорінення, але всі священики та єпископи у світі мають обов’язок робити все для того, аби ці скандали не повторювалися. Занадто багато страждань, занадто багато болю. Явище зловживань у Церкві ще раз показує, що ми часто не слідували вченню Христа. Якщо би ми дотримувалися Десятьох Заповідей, всього цього не сталося б».
