Наступний Тиждень молитов за єдність приготували християни Близького Сходу
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Ми бачили його зорю на сході та прийшли поклонитися йому», – ці слова з Євангелії від Матея, якими східні волхви пояснили свій прихід до Святого Міста в пошуках новонародженого Месії, стали темою наступного Тижня молитов за єдність християн, що проводитиметься у північній півкулі від 18 до 25 січня 2022 року, а в південній – у контексті П’ятидесятниці.
Починаючи від 1975 року, тему та тексти, призначені для роздумів під час Тижня, приготовляють християни якоїсь країни чи регіону, а пізніше їх затверджують спеціальна Комісія Всесвітньої Ради Церков та Папська Рада сприяння єдності християн. Цьогорічні матеріали приготовані Радою Церков Близького Сходу, штаб-квартира якої розташована в Лівані. Цей орган створений для того, щоби згуртовувати християнські Церкви задля спільного свідчення на землі, де Ісус народився, жив, навчав, умер і воскрес.
«У ці важкі часи, ми як ніколи раніше, відчуваємо потребу в світлі, що переможе темряву, й це світло, як проголошують християни, явилося в Ісусі Христі», – читаємо в посібнику, який вже доступний на сайті Папської Ради сприяння єдності між християнами. «Перед обличчям триваючої міжнародної кризи в охороні здоров’я, в регіоні світу, де людські права систематично потоптані несправедливими політичними й економічними інтересами», місцеві християни знайшли в «зорі» знак християнського покликання. Адже зоря була знаком, який привів волхвів з далеких земель та з різних культур до Ісуса-дитятка, а тому вона є «образом того, як християни єднаються у сопричасті, наближаючись до Христа». Таким чином, обрана тема є запрошенням для християн ставати зорею-знаком, який веде всі народи до Христа.
«Християни Близького Сходу пропонують цей матеріал для Тижня молитов за єдність, усвідомлюючи, що світ поділяє чимало з-поміж таким самих, що й вони, викликів і труднощів, і прагне світла, яке зможе розсіяти темряву на дорозі до Спасителя», – зазначається у посібнику, упорядники якого додають, що пандемія, економічна криза, яка за нею слідувала, та поразка політичних, економічних і соціальних структур, які повинні були захистити найслабших, «унаочнили глибоке прагнення на глобальному рівні того світла, що сяятиме серед пітьми». Й це світло дві тисячі років тому засяяло на сході, запрошуючи також і нас до ясел, в яких покладено Христа.
Згідно з баченням, запропонованим Радою Церков Близького Сходу, ця ситуація заохочує до навернення серця. Кожен повинен оновити своє життя, потрібно оновити життя Церкви та суспільства, ступаючи Христовою дорогою та захищаючи людську гідність.
