Шукати

Блаженний Мамерто Еск’ю – приклад любові та соціального зобов’язання

Аргентинський єпископ Мамерто Еск’ю, виходець з Ордену Братів Менших (1826-1883), був людиною, що вміла відповідати на виклики свого часу – проповідником і євангелізатор, опікуном убогих і знедолених, захисником національної єдності країни – прикладом християнської благодійності та соціального заанґажування.

С. Лідія Короткова, СНДМ, – Ватикан

До францисканського ченця з Аргентини, священика, що в останні роки свого життя був єпископом Кордоби, завжди звертались словом «фрай» - «брате». Це звертання залишилось і після його відходу до вічності. Навіть один із департаментів, адміністртивно-територіальних одиниць аргентинської провінції Катамарка має назву Фрай-Мамерто-Еск’ю, адже саме там він народився.

Проголошення блаженним єпископа Мамерто Еск’ю відбулось у суботу 4 вересня 2021 року на еспланаді перед храмом Сан-Хосе-де-П’єдра Блянка поблизу міста Катамарка, що в однойменній провінції на північному заході Аргентини.

Молодість нового блаженного

Блаженний Мамерто Еск’ю народився 11 травня 1826 року в багатодітній убогій родині в місцевості П’єдра Блянка. Мама завжди мріяла, щоб син став священиком, а батько вже змалечку привчав дітей до молитви. Хлопчик вже від народження був дуже хворобливий і коли йому було 5 рочків, мама пошила для нього маленьку рясу, таку як у францисканських ченців, прохаючи в Господа зцілення. Хлопчик постійно її носив, навіть ходив у ній до школи. У десятирічному віці почав навчатись в колегії Братів Менших Францисканців. В 15 років вступив до цього чернечого Ордену, а в 17 вже закінчив студії філософії та богослов’ї. Однак, Мамерто був занадто молодий, щоб стати священиком.Тому він став викладачем у францисканській колегії, а коли йому виповнилось 22 роки нарешті зміг прийняти священицькі свячення. Від 1850 року почав навчати в дієцезальній семінарії в Катамарці, де був також і духівником.

Визначний проповідник Божого слова

Молодий священик Фрай Мамерто Еск’ю відразу відзначився як прекрасний проповідник Божого слова, його повчання знаходили шлях до людських сердець, до нього приходили сповідатись люди всіх суспільних прошарків. Отця Мамерто запрошували проповідувати в інших парафіях, провадити духовні реколекції. Молодий чернець відзначався смиренністю, любов’ю й відданістю Богові, заохочуючи вірних прямувати шляхом євангельських блаженств. 

Вклад у суспільно-політичне життя Аргентини

Отець Мамерто відзначився також особливим вкладом в суспільно-політичне життя Аргентини. Його заклики до миру, братерства, суспільного співробітництва та територіальної єдності сприяли створенню суспільно-політичного клімату, що позитивно вплинув на становлення Аргентини як федеративної республіки. В дусі служіння та євангелізації о. Мамерто погодився також і відіграти активну політичну роль в житті країни – від 1855 до 1862 року він був депутатом та членом Ради провінції Катамарка, приділяючи особливу увагу освіті та вихованню, справедливому призначенню суддів, захистові свободи преси.

Особливо знаменною стала його промова 1853 року, в якій він закликав підтримати нову Конституцію з метою закінчення братовбивчої боротьби в країні. Отець Мамерто не написав великих праць про політику, не займав високих постів, але його вплив був дуже вагомим та істотним. Недаремно його називають «вчителем громадянської відповідальності». Певною мірою о. Еск’ю вважають попередником Енцикліки святого Папи Івана Павла ІІ «Сотий рік» (Centesimus Annus), де наголошено, що Церква шанує законну автономію демократичного порядку, але не висловлює переваги щодо інституційних або конституційних рішень. Церква цінує демократичну систему тією мірою, якою вона забезпечує відповідну участь громадян. О. Еск’ю це дуже добре розумів, чітко розмежовуючи Церкву від політики.

Місійна діяльність у Болівії та паломництво до Святої Землі

Отець Мамерто намагався уникнути дедалі зростаючої популярності, прагнучи жити покликанням ченця-францисканця. В лютому 1862 року він переїхав в Болівію, щоб стати одним із місіонерів. Коли 1870 року помер архиєпископ Буенос-Айреса, о. Еск’ю отримав пропозицію стати його наступником. Але він вважав себе недостойним такої честі й від’їхав в паломницьку подорож, відвідавши Святу Землю, Рим, де його прийняв Папа Лев ХІІІ, та батьківщину святого Франциска – Ассісі.

Фрай Мамерто – єпископ у Кордобі

1879 року о. Мамерто отримав наказ негайно повертатись на батьківщину, де отримав повідомлення, що Папа Лев ХІІІ призначив його єпископом Кордоби, що в центральній частині Аргентини. Цим разом він уже не міг відмовитись.

12 грудня 1880 року отримав архиєрейські свячення й відразу розгорнув широку пастирську діяльність, яку підтримувало його глибоке життя молитви та єдності з Христом. Він заохочував до святості як осередку життя священиків та зобов’язання християн. Під його авторитетним проводом розвивались парафії, він звертав особливу увагу на дбання про убогих та знедолених, формацію семінаристів, заснував численні братства вірних, розгорнув проведення реколекцій та місій серед народу. Єпископ Мамерто був постійно оточений потребуючими, знаходив час, щоб прийняти кожного, хто до нього звертався.

Але його єпископське служіння не було довгим. Помер майже несподівано 10 січня 1883 року. Йому було 56 років.

Орієнтир для сучасного світу

Єпископ Люіс Урбанк, ординарій Катамаркської дієцезії в Аргентині, написав пастирського листа з нагоди беатифікації Мамерто Еск’ю, називаючи його «орієнтиром для сучасного світу». Він завжди був поруч хворих, убогих, найуразливіших. Цей скромний, мудрий і великодушний пастир поєднував невтомну опіку вірними з відданістю суспільним справам в тривожні для батьківщини часи. Аргентина визнає його одним із своїх найвидатнішим громадян, пастирем з широкими поглядами, що закликав до національної єдності й пошани до законів.

Беатифікаційні урочистості

Беатифікація Мамерто Еск’ю була призначена на 13 березня 2021 року, але внаслідок пандемічнії короновірусної інфекції була перенесена на 4-те вересня цього року. Проголошення блаженним, яке очолив кардинал Люіс Ектор Віжальба, архиєпископ-емерит Тукуману, представляючи Папу Франциска, відбулось в дієцезії Катамарки, де він народився і де відбувалось його найінтенсивніше служіння, а подячні відзначення будуть проведені наступного дня в катедральному храмі Кордоби, де він був архиєпископом.

Беатифікаційний процес блаженного Мамерто Еск’ю був започаткований 1923 року, а 2006 року Папа Франциск визнав героїчність його чеснот. 19 червня 2020 року Папа Франциск затвердив декрет про визнання чуда за заступництвом єпископа Мамерто Еск’ю, що відкрило шлях до його беатифікації 2021 року. За молитвами до Слуги Божого Мамерто Еск’ю в Аргентині 2016 року зцілилась від гострого остеомієліту новонароджена дівчинка.

04 вересня 2021, 17:03