Відповідь на заклик Папи: Церква в Україні допомагає біженцям з Афганістану
Світлана Духович – Ватикан
«У цей хвилюючий період, коли бачимо афганців, які шукають притулку, молюся за найбеззахисніших між ними. Молюся за те, аби чимало країн прийняли та захистили тих, які шукають нового життя», – наголосив Папа Франциск після проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 5 вересня 2021 року. А у неділю перед тим, скерувавши думку слухачів до подій у Афганістані, Святіший Отець зазначив, що «в історичних моментах як цей, ми не можемо залишатися байдужими».
На цей заклик Папи відгукнулося чимало католицьких організацій в різних країнах світу. Серед них також і благодійні організації Католицької Церкви в Україні: релігійна місія Римо-Католицької Церкви в Україні «Карітас-Спес» та МБФ «Карітас-України», що представляє УГКЦ.
У телефонному інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News Генеральний Секретар «Карітас-Спес» отець В’ячеслав Гриневич, SAC, розповів про цю благодійну акцію. Він вказав на те, що його вразила, насамперед, беззахисність цих афганців, які прибули втомленими, виснаженими і мали із собою невелику кількість речей. Дивлячись на них, молодий священик пригадував образ Немовляти Ісуса, якого батьки несуть із собою, втікаючи від переслідувань:
Відповідаючи на запитання про те, чи вони спілкувалися з біженцями, отець В’ячеслав розповів про один зворушливий момент під час перших годин їхнього перебування в Україні:
Нерідко у країнах, куди прибувають біженці й мігранти, серед місцевих мешканців виникає страх перед ними. Останніми роками українці могли відчути це на собі, емігруючи до різних країн світу. «Коли я побачив цих людей, їхню тактовність, то мені було соромно, що перед тим я допускав у своїх думках певну стереотипність», – зазначає Генеральний Секретар «Карітас-Спес», додаючи, що «шаблонність – це найстрашніше, що може бути в суспільстві»:
У більшості випадків стереотипи зникають тоді, коли люди відважуються наблизитися, подивитися одні одним в очі й поспілкуватися, навіть якщо, іноді, це спілкування може мати несловесні форми. Пані Тетяна Калініченко, прес-секретар «Карітас-Спес», розповіла про досвід такого спілкування з афганським хлопчиком, який прибув із своєю мамою. З їхнього невербального спілкування народився малюнок, який, як зазначила пані Тетяна, став більш промовистим, аніж багато слів:
Що спонукає людину, яка має свої клопоти, допомагати іншим? Що може спонукати українське суспільство, в якому вже є чимало своїх проблем, витрачати ресурси на допомогу іншим? На ці запитання, які, можливо, дехто собі ставить, почувши про прибуття афганських мігрантів в Україну, відповідає отець В’ячеслав:
За словами Генерального Секретаря «Карітас-Спес», допомога групі біженців стала знаковою не лише тому, що ця подія збіглася з відзначенням 25-річчя їхньої організації, але й тому, що вона стала першою акцією, здійсненою у тісній співпраці з «Карітас України», що представляє УГКЦ:
