Марійський Санктуарій у Шаштіні - заключний етап візиту Папи до Словаччини
с. Лідія Короткова, СНДМ, – Ватикан
Останнім етапом 34-ї Апостольської подорожі Папи Франциска стане Свята Меса в національному санктуарії Словаччини – малій базиліці Матері Божої Семи Скорбот (Семиболісної) у Шаштіні. Пресвята Діва Страждальна є небесною покровителькою Словаччини, проголошеною 1927-го року Папою Пієм ХІ, підтвердженою 1966 року Папою Павлом VІ, а від 1994 року день літургічного спомину Пресвятої Діви Марії Страждальної проголошений у Словаччині національним святом.
На початку – сімейна трагедія
Якими ж є витоки цього Марійського санктуарію, розташованого в серці Європи? На відміну від більшості інших паломницьких місцевостей, цей храм не виник на місці об’явлень Пресвятої Богородиці, чи біля чудотворної ікони. Культ Страждальної Богородиці був започаткований внаслідок сімейної трагедії, що нерідко трапляються у шлюбі, коли стосунки між чоловіком і дружиною стають нестерпними…
1564 року Анжела Бакічова, що вийшла заміж за дворянина Імре Цобора, зазнавала постійних знущань з боку чоловіка. Вона завжди молилась до Страждальної Богородиці, щоб зберегти подружнє життя. Одного разу чоловік виштовхнув її з карети і залишив серед дороги. У розпачі Анжела звернулась до Семиболісної Пресвятої Діви, пообіцявши спорудити на цьому місці каплицю на честь Матері Божої. Несподівано чоловік повернувся і попросив у неї пробачення за свої жорстокі вчинки.
Храм Семиболісної Божої Матері
На знак вдячності Анжела разом з чоловіком замовила велику дерев’яну статую Пресвятої Богородиці, яка оплакує Свого Сина Ісуса, тримаючи на колінах Його мертве тіло. Статуя була розміщена в каплиці, яка незабаром стала місцем відвідувань і паломництва численних вірних. Чимало хворих отримували зцілення, грішники навертались, а капличка стала дуже популярним місцем молінь. Слава про цю чудотворну статую поступово поширилася по всіх околицях.
Тому 1732 року Імре Естергазі, архиєпископ Ештергомський, дозволив офіційний культ і спорудження храму й монастиря. Храм був завершений 1762 року і посвячений у присутності імператора Франца І та Марії Терезії, яка була однією з його фундаторок і потім приїжджала сюди із своїми дітьми. Статуя Семиболісної Божої Матері була урочисто поставлена над головним вівтарем. 1864 року її увінчали золотою короною, яку поблагословив Папа Пій ІХ. У богослуженні взяло участь 300 священиків і понад 120 тисяч вірних.
Від 1924 року санктуарієм опікували Отці Салезіяни, які розгорнули також і освітню та виховну діяльність. Але 1950 року вони були змушені залишити країну, а монастир був перетворений на склад.
1964 року Папа Павло VІ надав храмові в Шаштіні статус малої базиліки – першої серед санктуаріїв Словаччини. Від 1987 в базиліці почались реставраційні роботи, які завершились 2005 року.
Базиліка в наш час
Санктуарії у Шаштіні є місцем постійних прощ, особливо з нагоди свята Божої Матері Страждальної. Також і греко-католики Словаччини відбувають щорічне паломництво з нагоди празника Співстраждання Пресвятої Богородиці.
Папа Франциск – другий Вселенський Архиєрей, що відвідує цей санктуарій . 1995 року, під час своєї другої Апостольської подорожі до Словаччини, перед базилікою відправив Святу Месу Папа Іван Павло ІІ.
