Блаженна Марія Лоренца Лонґо – дружина, мати, монахиня

с. Лідія Короткова, СНДМ, Ватикан

Коронавірусна інфекція та пов’язані з нею обмеження вплинули також і на діяльність католицької Церкви в усьому світі, зокрема заплановані проголошення святих та блаженних були перенесені на догідний час. Тому восени 2021 року проводиться багато беатифікацій, які були передбачені ще минулого року. Серед них проголошення двох нових італійських блаженних – Марія Лоренци Лонґо та Франциска Моттоли, що відбулось у Неаполі 9-го та в Тропеї  10-го жовтня 2021року. Беатифікаційні урочистості очолював легат Папи Франциска, Префект Конгрегації в справах проголошення святих, кардинал Марчелло Семераро.

Жінка контемпляції та дії

Він назвав Марію Лоренцу, нову блаженну католицької Церкви, «жінкою контемпляції та дії», у проповіді накресливши її духовний портрет, посилаючись на євангельські слова: «Блаженні ті, що слухають слово Боже та його зберігають». Марія Лоренца Лонґо гармонійно поєднувала споглядання й дію, її віра відповідала життю.

Протягом свого життя вона пережила всі християнські покликання – дружини, матері, богопосвяченої мирянки, а повдовівши, також і контемплятивної монахині. Марія Лоренца походила з шляхетного іспанського роду, приїхавши до Неаполя разом з чоловіком, що займав високу посаду. Після його смерті з вірою посвятилась ділам милосердя. В лікарні для невиліковно хворих, спорудженій на її кошти, дбала не тільки про опіку хворими, але й про розвиток християнського життя. Заснувала також і затворницький монастир Сестер Кларисок-Капуцинок, у якому закінчила своє жертвенне життя.

За словами кардинала Семераро, в усіх цих «станах» свого життя Марія Лоренца завжди прислухалася до Божого голосу Бога, дозволяла, щоб нею керувала Божа благодать, щоб здійснити Божий задум у своєму житті. Йшлося не тільки про неухильне дотримування Божих заповідей, але й про бажання збагнути Божу волю і зрозуміти не тільки те, що вона повинна була зробити, але і те, як вона могла здійснити Божий задум у своєму житті.

Її життя було позначене стражданням, але, одночасно, сповнене гармонійним спогляданням та дією, послідовністю між вірою та життям, завжди залишаючи останнє слово Господеві.

Життя в повному довір’ї до Бога

Точна дата народження блаженної Марії Лоренци невідома. Вона прийшла на світ в шляхетній іспанській родині приблизно 1463 року. Молодою дівчиною вийшла заміж за Хуана Лонґо, довіреного соратника короля Фернанда Араґонського. Як турботлива дружина й мати супроводить чоловіка та підтримує його в обов’язках, коли той вирушив до Неаполя як віце-регент Неаполітанського королівства. Через 2 роки чоловік помер, а Марія залишилась з трьома дітьми. Крім того вона була серйозно фізично обмежена: внаслідок спроби отруєння вона була спаралізована.

Вислухані молитви

Після смерті чоловіка вона не втратила віри в Бога і прийняла цю трагічну подію з довір’ям на Божу допомогу, посвячуючись ділам милосердя. Однак, інвалідність не дозволяла їй вільно пересуватись, а такий стан утруднював життя її дітей. Марія, жінка глибокої віри, відбула прощу до санктуарію в Лорето, благаючи в Пресвятої Богородиці благодаті зцілення не стільки задля себе, а задля своїх дітей та склала обітницю до кінця життя посвятитись служінню хворим. Там вона вступила в Третій Чин Францисканців, прийнявши ім’я Лоренци.

Її молитви були вислухані, вона одужала й повернулась до Неаполя, пішки подолавши майже 600 кілометрів. Марія Лонґо відразу розпочала служіння в лікарнях, роблячи все можливе для потреб убогих і страждаючих, але побачила, що може зробити набагато більше. Вона використала власну спадщину, щоб заснувати лікарню для невиліковно хворих, яка діє до наших часів, До речі, саме в цій лікарні трудився святий лікар Джузеппе Москаті.

Контемлятивний монастир

Марія Лоренца Лонґо відзначалась глибоким духовним життям. Хоч вона була богопосвяченою мирянкою в Третьому Чині Францисканців, однак, прагнула дедалі більше осягати християнську досконалість. Відчуваючи покликання ще ревніше наслідувати святого Франциска з Ассісі та святу Клару, Марія Лоренца вирішила вибрати споглядальне життя в закритому, контемплятивному монастирі. 1535 року вона заснувала у Неаполі контемплятивний монастир Сестер Кларисок-Капуцинок, в якому в молитві, самовідреченні й покуті жила до кінця свого життя, відійшовши по вічну нагороду 21 грудня 1539 року.

Згромадження Сестер Кларисок-Капуцинок швидко поширилось в Італії та в інших країнах Європи. В наш час у понад 150 монастирях в різних країнах світу прославляють Господа понад 2000 Сестер Кларисок-Капуцинок, духовних доньок блаженної Марії Лоренци Лонґо.