Актуальність педагогічної думки блаженного Е. Бояновського

с. Лідія Короткова, СНДМ, – Ватикан

У наших передачах часто звучать розповіді про нових блаженних та святих католицької Церкви, а сьогодні йтиме мова про блаженного Едмунда Бояновського з нагоди 150-річчя його смерті. Цей визначний польський педагог є засновником римо-католицького Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, яке силою історичних обставин розділилось на чотири окремі відгалуження: Служебниці Великопольські, Старовійські, Сілезьки та Дембіцкі, що тепер об’єднані у Федерацію Згромаджень Служебниць Пресвятої Діви Марії. Духовні доньки блаженного Едмунда Бояновського трудяться у багатьох країнах Азії, Африки, Америки, Європи, серед яких також і в Україні. Едмунд Бояновський – це унікальний приклад мирянина, що заснував чернечі Згромадження.

Справа канонізації блаженного Бояновського

Постулятор канонізаційного процесу блаженного Едмунда Бояновського, о. Павел Малеха, заступник промоутера справедливості Апостольської Сигнатури, розповів, що для його закінчення потрібне чудо за посередництвом молитов до блаженного.

Штрихи біографії Едмунда Бояновського

Едмунд Бояновський народився 14 листопада 1814 року в Польщі в місцевості Ґрабонуґ в родині землевласника. Батьки прагнули дати йому якнайкращу освіту. На жаль, через важку хворобу легенів він був змушений перервати навчання в університеті. Прагнув стати священиком, потім літератором, але проблеми із здоров’ям не дозволили на здійснення цієї мрії. Незважаючи на цей, Едмунд був дуже активний у суспільному та культурному житті Польщі. Був він людиною, яка повністю довіряла Господеві та корилась Божій волі. Особливо йому лежало на серці виховання сиріт та занедбаних селянських дітей. Він почав відкривати для них сільські захоронки з конкретною, добре продуманою програмою виховання, якими опікувались дівчата, що стали євангельським зерном, з якого виросло Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, засноване ним 1850 року. Він особисто займався розвитком цього нового чернечого Зромадження, яке швидко зростало та поширювалось. Едмунд Бояновський помер в опінії святосі 7 серпня 1981 року у віці 57 років, залишивши Сестрам Служебницям духовний заповіт, в якому заохочував до життя в любові й простоті. Він подарував Церкві Згромадження, яке надалі розвивається в сьогоднішньому світі, стараючись бути продовженням його доброти та безкорисливо служіння. 13 червня 1999 року Папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним, ставлячи як приклад, водночас, для мирян і для богопосвячених осіб.

Актуальність педагогічної думки блаженного Бояновського

На початку листопада 2021 року в Польщі в Люблінському католицькому університеті відбулась Міжнародна конференція, присвячена актуальності педагогічної думки блаженного Бояновського, що він розвинув ще ХІХ сторіччі, але яка не втратила значення і в наші часи.

В сучасному світі існує тенденція зводити освіту до простого навчання, тільки до передавання теоретичних знань або практичних навичок, до применшення ролі батьків та Церкви. Нерідко відсутні зв'язки між сім'єю, школою, Церквою й державою, пропагується релятивізм щодо фундаментальних цінностей людського життя; діти і молодь беззахисні перед обличчям величезного числа антивиховних прикладів і подібної пропаганди в ЗМІ, особливо по телебаченні та в Інтернеті. Йдеться про сцени насильства, пропаганду легкого успіху, про баналізацію проблем сексуального життя, нагнітання страху і т.д. нерідко одні цінності прищеплюються дітям в сім'ї, інші – в школі або в Церкві, треті – через ЗМІ, четверті – пропагуються або нав'язуються політичними групами. З цієї причини думаючі люди часто ставлять собі питання: «Для чого слід виховувати дітей і за якою моделлю це робити?»

Перед обличчям безлічі таких загроз, як антидот до них, існує християнський погляд на виховання, і блаженний Едмунд Бояновський завжди розумів його в цілісному сенсі, тобто, що виховання повинно полягати не тільки в передаванні знань, але повинно впливати на людину в цілому, тобто на її поведінку, віру, навички, на взаємостосунки між людьми. Тому блаженний Едмунд, добре розуміючи психіку і розвиток маленьких дітей, у своїй роботі з ними використовував різні ігри, сценки та розповіді, які ставали для дітей зразками для наслідування.

Програма дошкільного виховання за методом Е. Бояновського

Тому сестри-служебниці Непорочної Діви Марії, усвідомлюючи актуальність педагогічної думки свого засновника та черпаючи з неї натхнення, взялися за пристосування його матеріалів до сучасного світу, розробивши програму дошкільного виховання, що перекладена п’ятьма мовами. За допомогою люблінських акторів вони опрацювали 69 його оповідань та 46 ігор і п’єс, переносячи на сьогоднішній день те, що він робив ще в ХІХ сторіччі, щоб за допомогою цих засобів впливати на спосіб життя дітей. Ці роботи можна знайти на сайті сестер-служебниць Дембицького відгалужння Згромадження.