Черниці в Римі стали сестрами для матерів з України
Світлана Духович – Ватикан
Оксана і Юля походять з Чернігівщини. Вже в перший день війни вони почули вибухи, але їм було нелегко вирішити покинути своїх чоловіків, свої домівки і пуститися в дорогу. Вже на третій тиждень війни дворічна Настя, дочка Оксани, була дуже перелякана, не могла спати і плакала, а Юлі скоро народжувати. Вони зв’язалися із знайомим священиком в Римі, і так було обрано місце призначення. Чоловіки привезли своїх молодих жінок з дитиною до кордону, звідти вони дібралися до Братислави і поїздом прибули до Риму.
«Тільки під час 12-годинної поїздки з Братислави до Риму ми дізналися, що перебуватимемо у монастирі», – розповідає Юлія. Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії, які мають свій генеральний дім в Римі, стали для них родиною. У коридорах жіночого монастиря чути веселий голос Насті. «Вже через тиждень, – каже її мати, – вона знову ожила».
«Прийняти їх для нашої спільноти було дуже природнім, тому що наше згромадження було засноване саме для того, щоб бути поруч з людьми», – зазначає сестра Боніфатія Дяків, Заступниця Генеральної Настоятельки згромадження. – Через конкретних людей, яких ми приймаємо у своєму домі, ми хочемо обійняти нашу Україну».
Вже незабаром у Юлі народиться дитина, вона далеко від чоловіка, від рідних, але тут, у Римі, завдяки українським черницям, вона почувається спокійно. «Ми стали як сім’я. У мене немає ні сестер, ні братів, а тому тепер у мене багато сестер», – посміхається вона.
