Єпископ Новаківський про Папу Венедикта XVI: він був немов батько
Світлана Духович – Ватикан
«Перший раз, коли ми зустрілися, він був ще кардиналом, а я був студентом Папського університету “Angelicum”, де вивчав богослов’я», – такими словами свої спогади про Папу Венедикта XVI розпочав владика Кеннет Новаківський, Єпископ Лондонської Єпархії Пресвятої Родини УГКЦ та Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Ірландії та Північній Ірландії. Владика Кеннет прибув до Риму, аби взяти участь у похороні Папи-емерита.
Пригадуючи про ту першу зустріч в університеті, єпископ зазначає, що для всіх студентів було честю слухати лекцію вже тоді відомого богослова. Наступного разу, коли вони зустрілися, Ратціґер вже був Папою, а владика Кеннет – єпископом. Це було восени 2007 року. Тоді Папа Венедикт XVI прийняв на аудієнції новопризначених єпископів, що прибули до Риму на тижневий вишкіл, і серед них був єпископ Новаківський. «Я пам’ятаю, що він був немов батько, – зазначає владика. – Він привітався з кожним з нас і, навіть якщо нас було багато, він хотів вислухати кожного, хотів знати, як почувався кожен новопризначений єпископ». Після того були також й інші нагоди ближче познайомитися зі Святішим Отцем, і щоразу владика Кен відчував його підтримку, Папа був відкритим і випромінював внутрішній спокій.
Очільник Єпархії Пресвятої Родини в Лондоні зазначив, що життєвий досвід Йозефа Ратцінґера, який зростав у Німеччині під час нацистського режиму і страждання, яке він пережив у ті часи, сприяли його чутливості до долі Церкви в Україні. Він знав, що таке страждання і вмів співчувати тим, хто був переслідуваний за свою віру, за етнічне походження. Кардинал Ратцінґер також тісно співпрацював з Папою Іваном Павлом ІІ. «Тому він знав про нас, – зазначив владика Кеннет. – На мою думку, він був дуже близьким до нашої Церкви, як в Україні, так і в діаспорі. Його перша енцикліка була “Deus caritas est” (Бог є любов), і я вважаю, що для нас вона була дороговказом, дорожньою картою його понтифікату, бо від Папи Венедикта ми відчували ту теплу Божу любов».
Українська громада у Великобританії та підтримка України в час війни
Єпископ Новаківський, який від січня 2020 року очолює Лондонську єпархію Пресвятої Родини УГКЦ, а від липня 2022 р. є також Апостольським візитатором для українців греко-католиків в Ірландії та Північній Ірландії, поділився своїми думками про те, наскільки за час повномасштабної війни змінилося сприйняття України з боку місцевої Церкви та загалом суспільства. «Люди у Великобританії, а також в Ірландії та Північній Ірландії відкрили для українців свої серця і двері своїх домів, – підкреслив ієрарх. – Ми маємо дуже велику підтримку від англійського та ірландського урядів. Відразу після нападу на Україну тодішній Прем’єр міністр Борис Джонсон прибув до нашої катедри, бо хотів зустрітися з нами і почути від української громади, що нам потрібно, яку допомогу потрібно буде надати біженцям. І протягом останніх десять місяців король Чарльз вже двічі відвідав нашу катедру».
Ієрарх розповів, що після початку повномасштабної війни в Україні їхня єпархія спільно із Союзом українців у Великій Британії створила центр для допомоги жертвам війни, до якого також завітав король Чарльз. В греко-католицькому катедральному соборі Пресвятої Родини в Лондоні різні музиканти організовували концерти, під час яких збирали гроші на допомогу Україні. Окрім короля Чарльза також і інші члени королівської родини відвідали українські громади у Великобританії. «Багато приватних осіб і підприємці також надали нам велику допомогу, як фінансову, так і моральну, – додав він. – Я вважаю, що велике значення має те, що англійські й ірландські спільноти симпатизують українцям в цій ситуації, і ми їм дуже вдячні за це. Це показало, наскільки ми українці є важливими для англійської спільноти».
На Різдво в молитовному єднанні з Україною
Лондонська Єпархія Пресвятої Родини УГКЦ дотримується юліанського календаря, отож, відзначатиме Різдво 6-7 січня. «Ми з’єднаємося в молитвами з усіма нашими братами і сестрами в Україні, – зазначив владика Кеннет. – Ми молимося, аби цього року дійсно прийшла перемога і мир. Ми б не хотіли, щоб наші брати і сестри в Україні забули про них. Ми – разом з вами не лише в молитві, але й стараємося зробити все, що можемо, аби надати допомогу людям в Україні».
Єпископ додав, що день народження нашого Спасителя ми повинні святкувати завжди, незважаючи на те, «чи це війна, а чи мир, чи ми старші, а чи молодші, чи живемо в комфорті, чи в злиднях, бо спасіння прийшло через Ісуса Христа».
