Отець Григорій Назар про приготування до СДМ і душпастирство в Польщі

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Перш усього, я дуже прошу зрозуміти це, що в Польщі є присутньою Українська Церква. Я прошу донести цей меседж, цю інформацію, всім в Україні: якщо мають рідних, які внаслідок війни опинилися в Польщі, там є Українська Греко-Католицька Церква. Шукайте її, а наших храмах не тільки матимете змогу молитися українською, але також отримати допомогу та захист», – з цього починає своє інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News о. Григорій Назар, відповідальний за молодіжне душпастирство в Перемисько-Варшавській Митрополії УГКЦ в Польщі. На початку квітня він у складі делегації Комісії УГКЦ в справах молоді побував з робочим візитом у Ватикані, де розглядалися практичні моменти участі української молоді у Світовому дні молоді в Лісабоні.

Восьмикратне навантаження

Відповідаючи на запитання про те, як на українське молодіжне душпастирство в Польщі вплинула широкомасштабна війна в Україні, священик зазначив, що «душпастирство молоді протягом цього складного року – це, перш усього, душпастирство, яке взяло на себе великий тягар від перших днів нести гуманітарну поміч». Покликаючись на слова світлої пам’яті Любомира Гузара, який любив повторювати, що «Церква потребує рук і ніг молодих людей», о. Григорій ствердив, що юнаки й дівчата «пожертвували своїми ногами і руками, щоб нести поміч, дати захист всім тим, хто, втікаючи від війни, прибував до Польщі». Ще одним викликом стало те, що кількість молоді в храмах зросла восьмикратно. «Зрозумійте, ми не є великою єпархією, (територіально – немала, але не по кількості вірних і священиків). Отож тепер, вся душпастирська праця з молоддю лягла на ті самі плечі, але кількість молодих людей зросла», – підкреслив душпастир.

Цінні інструменти для збереження самобутності

Ділячись думками про те, яким чином Церква може допомогти біженцям зберігати релігійну тотожність, священик зазначив, що сьогодні в Польщі склалася сприятлива ситуація, що полягає в тому, що ця країна «дуже широко відкрила свої навчальні заклади, школи, ліцеї, університети», а значна частина тих, хто сьогодні прибув з України в пошуках притулку – це ті, хто шукає можливості для навчання. «Польща унікальна тим, що в нас в школі є катехизація. Навіть коли молоді українці ідуть до польської школи, то в польській школі можна попросити, щоб дві години в тиждень протягом всіх роки навчання в школі була катехизація. Достатньо, щоб батьки дитини сказали, що ми – греко-католики, і школа шукає катехита», – пояснив о. Григорій, підкреслюючи, що уроки катехизації є першим заходом, першим способом зберігання своєї тотожності, як релігійної, так і національної, бо вони ведуться українською мовою.

«Друга річ: при наших парафіях діють молодіжні спільноти. Ми маємо “Сарепту” – це таке наше молодіжне братство, яке в канікули організовує релігійні табори для молодих людей, і для греко-католиків, і для українців загалом, які проводяться українською мовою», – розповів священик, підказуючи, що це може стати в нагоді батькам, які вагаються щодо доцільності їхати на канікули в Україну, чи це буде безпечно, тож є можливість записати дитину на український табір. Крім того, при парафіях діють спільноти для університетської молоді та для молодих подружніх пар.

Духовні «Олімпійські Ігри»

Відповідальний за душпастирство української греко-католицької молоді в Польщі також поділився думками про значення Світових Днів молоді не тільки як нагоди для молоді світу зустрітися разом під проводом Наступника святого Петра, але також як нагоди для української молоді, яка походить з різних контекстів, з України та діаспори, зібратися разом. «Я часто говорю, що світові дні молоді – це подія такого масштабу, якими Олімпійські ігри: для людей, які живуть спортом, – це найважливіша подія протягом кожних чотирьох років пережити свято спорту, так само світові дні молоді для людей, які живуть вірою – нагода пережити свою віру в події світового масштабу».

Отець Григорій підкреслив, що в кожній церковній структурі УГКЦ, на всіх континентах набираються групи учасників. «І я прошу, щоб молоді люди зверталися до своїх отців, душпастирів молоді, безпосередньо до своїх єпископів: “Ми хотіли би поїхати на Світовий день молоді”. Наші владики, кожен єпископ нашого Синоду, отримують від Молодіжної комісії всю інформацію, потрібну для того, як зорганізувати групу. Ми даємо поміч, несемо організаційну поміч. Ми насправді, як молодіжна комісія, готові посприяти кожній єпархії, щоб молодь була присутня на цій події, і запрошуємо всіх молодих українців з усього світу на зустріч Світового дня молоді до Лісабону від першого до шостого серпня», – підсумовує о. Григорій.