Капелан Олег Жилавий: допомогти літнім людям долати біль самотності

Світлана Духович / о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

У неділю, 23 липня 2023 р. відзначатиметься третій Всесвітній день дідусів і бабусь та похилих віком, який цього року має тему «Милосердя його з роду в рід» (Лк 1,50). Ця тема є досить близькою і для о. Олега Жилавого, який, окрім служіння на парафії святої Параскеви УГКЦ в Івано-Франківську, вже рік здійснює служіння капелана місцевого геріатричного пансіонату, що нараховує близько 180 осіб. У інтерв’ю для Vatican News він міркує про необхідність підтримки та допомоги для літніх людей, зокрема, з боку молоді, на чому наголошує Папа Франциск у цьогорічному посланні з нагоди третього Всесвітнього дня бабусь, дідусів та людей похилого віку.

Служіння молодого капелана

Капелан Будинку для літніх людей зазначає, що перший раз він познайомився з його мешканцями ще під час навчання у Духовній семінарії, а тому нове служіння не було для нього чимось незнайомим. На запитання про те, як старші люди реагують на повномасштабне вторгнення, о. Олег відповідає, що вони, як вже багато хто з українців, за цей тривалий період війни встигнули до неї звикнути. «Бо всі ми мусимо призвичаїтися до життя в цих умовах», – констатує священик. Він додав, що пансіонат прийняв також багато переселенців із Сходу України, які стали його мешканцями.

Ба більше, у івано-франківському геріатричному пансіонаті проживають різні покоління, зокрема, певні категорії молоді. «Це люди з інвалідністю, наприклад, які мають ДЦП від народження, і рідні через певні обставини вирішили віддати їх на проживання в пансіонат», – зауважує о. Олег.

Попри непрості фізичні обмеження, які зібрали разом різні покоління, спільний досвід зустрічі, діалогу та слухання виражає багатство буття разом. У цьогорічному посланні Папи Франциска з нагоди всесвітнього дня бабусь, дідусів та людей похилого віку, йдеться саме про цей аспект. «Дружба із особою похилого віку,  – підкреслює він, – може допомогти юнацтву жити не лише теперішнім і усвідомити, що не все залежить від них і їхніх здібностей. Для літніх людей присутність молодої особи у їхньому житті може подарувати надію, що їхній досвід не буде втрачено, а їхні мрії сповняться. Відвідини Марією Єлизавети та їхня спільна свідомість, що Боже милосердя виливається з покоління в покоління, нагадують нам, що самостійно ми не тільки не можемо спастися, але й навіть рухатися вперед».

Духовний супровід

«У нас, в геріатричному пансіонаті дуже красива каплиця святого цілителя Пантелеймона, оскільки він є покровителем душевно хворих людей і тих, хто має проблеми з фізичним здоров'ям», – ділиться о. Олег, відповідаючи на запитання про духовний супровід мешканців пансіонату. Як священник він турбується, щоб кожен охочий мав доступ до духовного супроводу, а тому каплиця св. Пантелеймона є необхідним місцем для частого служіння Божественної Літургії, яка дарує присутнім необхідні духовні ліки.

Як капелан молодий священик не скаржиться на складність свого служіння, адже переконаний, що необхідно, щоб та праця, якою займається людина, їй подобалась. Інша важлива особливість пов’язана із необхідністю присутності в житті молитви. «Якщо ти молишся, якщо ти наповнюєш свій день молитвою, то Бог завжди тобі дає з радістю виконувати це служіння. Тому можна так сказати, що на даний момент я тільки отримую радість від цього служіння», – констатує о. Олег.

Спонуки для молоді відвідувати літніх людей

У цьогорічному посланні Святіший Отець стверджує: «Перш за все Господь хоче, аби ми не покидали літніх людей або виштовхували їх на маргінес суспільного життя, що, на превеликий жаль, занадто часто трапляється у наш час». Цю проблему, яку виокремлює Святіший Отець, спостерігає і медичний капелан геріатричного пансіонату, говорячи про ігнорування старших осіб. «Якщо говорити загально про менталітет світу, то напевно на перше місце не завжди ставиться особа, а якісь більш меркантильні інтереси», – переконаний він. Саме тому є важливо приходити молоді до Будинку для літніх людей та спілкуватися з ними. Однією з спонук для молоді може бути те, що юнак чи дівчина має тоді можливість переосмислити своє життя, десь відчути той біль. Однак, на думку о. Олега не кожна людина хоче і може приходити в подібні пансіонати. «Багато раз я чув від відвідувачів, що їм важко перебувати в пансіонаті, бо коли вони бачать цих людей, то їм якось стає дуже смутно на душі», – зауважує священник. Попри це, спільна зустріч між поколіннями допомагає молоді застановитися також над своїм майбутнім у похилому віці. За його словами, ніхто з нас не знає точно якою буде наша старість.

Допомагати долати самотність

Не оминув увагою о. Олег і питання про відчуття покинутості у літних людей. За його словами, всі ми повинні поставити собі за мету якомога більше полегшити перебування цих людей в пансіонаті, які є відірваними від своїх найближчих. «Уявіть собі, що ви живете таким життям, до якого звикли, любите своїх рідних, свою сім'ю, а в один момент вас привозять в такий пансіонат і кажуть, що ви буде тут жити і до вас будуть приходити, можливо, раз в місяць, можливо, раз в півроку, а існують такі люди, яких взагалі не відвідують їхні родичі», – ділиться капелан. На його думку, в цьому полягає смуток і біль – покинення найближчих. Попри дружні відносини між собою та інші заходи, які відволікають старших осіб від відчуття самотності, на думку о. Олега, у них залишається глибоко в душі цей біль. Таким чином, заувага Папи Франциска у посланні з нагоди третього Всесвітнього дня дідусів і бабусь та похилих віком є важливим запрошенням для кожного: «Від старших ми отримали дар приналежності до люду Божого. Церква і суспільство потребують їх як свідків для сьогодення, що для того, аби збудувати майбутнє, необхідно пам’ятати про минуле. Поважаймо їх, не позбавляймо себе спілкування із ними, а їх – із нами. Ніколи не дозволяймо викидати літніх людей на узбіччя!», – наголошує Святіший Отець.