Паломники на СДМ: ділитися з друзями і родичами отриманою підтримкою

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Світлана Духович - Ватикан

Понад 500 молодих українців взяло участь у Світових Днях Молоді, що проходили у Лісабоні від 1 до 6 серпня 2023 року. Для груп молоді, що вирушили зі своїми провідниками з різних частин України, ця подія стала справжнім паломництвом, що включало зупинку в різних містах Європи, як в дорозі до португальської столиці, так і під час повернення в Україну. Провідником однієї з таких груп був отець Вальдемар Павелець, SAC, який був членом оргкомітету українського паломництва на СДМ. У п’ятницю, 11 серпня, перебуваючи ще в дорозі, але вже на території України, отець Вальдемар та двоє молодих людей розповіли в інтерв’ю для Радіо Ватикану про враження, з якими вони повертаються додому.

Різні етапи паломництва

До групи, яку провадив о. Вальдемар, входила переважно римо-католицька молодь з різних дієцезій України. До неї також приєдналися ті, хто тепер проживає за межами країни. «Ми розпочали наше паломництво від відвідин Дрездена. Там у нас була Літургія разом з групою греко-католицької молоді під проводом владики Максима Рябухи. Пізніше ми поїхали до Парижа, де в греко-католицькому катедральному соборі також молилися спільну Літургію. Далі протягом цілого дня побували в санктуарії Матері Божої в Люрді, звідкіля переїхали до Фатіми, де вже 1 серпня офіційно розпочалося наше паломництво безпосередньо в рамках Світового дня молоді в Лісабоні», – розповів священик, додаючи, що після тижня, проведеного в столиці Португалії разом з юнаками й дівчатами з усього світу, на зворотній дорозі зупинилися в Барселоні та відвідали спільноту Тезе у Франції, в далі – через Верону до Венеції в Італії, звідки – в Україну. За словами душпастиря, організатори старалися укласти такий маршрут, який сприяв би також ночівлі, давав змогу провести збагачуючі екскурсії, але також сприяти спільній молитві в різних місцях. «Але це також було паломництво, а ми знаємо, що паломництво – це час, коли ми жертвуємо всі наші труди і наші якісь там незручності, наприклад, заради вищих духовних справ», – додає він.

Досвід Тезе

Відвідини екуменічної спільноти Тезе виявилися незапланованим моментом. Можливість з’явилася з огляду на те, що між ночівлями, організованими в Барселоні та Вероні, було достатньо часу, щоби відвідати цю місцевість, яка є метою молодіжних паломництв і місцем зустрічі юнаків і дівчат з різних частин Європи та світу. «Для мене Тезе здається неймовірним місцем, не тільки місцем зустрічі молоді, але й особисто для мене дуже важливим місцем у моєму духовному житті. Й хотілося, щоб молоді люди, які є зі мною, мали можливість хоч трошки зачерпнути з цього досвіду. І насправді можу сказати, що в переважній більшості молодь, з якою я спілкувалися, пережила неймовірно цей час. І в них є бажання поїхати на довше. Тому вже плануємо такі паломництва на наступний рік, щоби відвідати безпосередньо Тезе і перебувати там цілий тиждень, разом з молоддю, яка приїжджає на періоди тижневого проживання в екуменічних спільноті», – розповів о. Вальдемар.

Свідчення в єдності з батьківщиною

«Для мене було насправді дуже важливим те, що наша молодь всюди, де ми перебували, насправді свідчила про те, що відбувається зараз в Україні. Ми просили українську молодь, яка візьме участь у Світовому дні молоді, щоб кожен з них був послом України за кордоном, щоб можна було спілкуватися з молодими людьми з усього світу, а також передавати їм правду про те, що відбувається зараз в Україні», – зазначив душпастир, ділячись тим, що його найбільше вразило. І для цього свідчення було багато можливостей, щоб розповісти молоді всього світу про те, що «теперішня війна – це війна, де молоді люди в першу чергу захищають Україну, але також молоді люди займаються волонтерством». Це, за словами священика, вражало слухачів з різних кінців світу

Досвід, який забираємо з собою в Україну

Ділячись думками про те, чи перебування протягом кількох тижнів за межами країни, в якій триває війна, не викликає неохоту повертатися, отець Вальдемар сказав, що ні. «Ми були там, за кордоном, але постійно думали про те, що відбувається в Україні. І насправді для нас це було дуже важливим. Тому, коли повертаємося вже додому, насправді молодь і я також, вже хочемо повернутися додому, щоб не тільки відпочити, тому що це був насправді дуже виснажливий час, але для того, щоб ділитися тим, що ми там переживаємо», – зазначив він, пояснивши, що коли він читає засоби інформації, то може скластися враження, що вони побували на якійсь іншій події. «Мої ж враження насправді дуже позитивні. І я думаю, що теж через спілкування з молоддю ми бачимо, що для них насправді ця зустріч і наше паломництво були вражаючими і принесуть плоди в майбутньому житті, також і на духовній дорозі», – додає він.

Досвід любові та солідарності

«Для мене було великою несподіванкою, що таки вдалося здійснити цю поїздку», – ділиться своїми враженнями Аліна з Хмельницького, зазначаючи, що цей досвід допоміг їй зрозуміти, що означає, коли тобі при різних нагодах бажають «рясних Божих благословінь». «Дійсно, я відчула ту любов і турботу нашого Отця і Божої Матінки, які запросили мене в такі місця. Там, особливо в Лісабоні, ми отримали дуже велику підтримку від представників різних країн», – говорить паломниця, додаючи, що через них, на її думку, до них «промовляв Ісус, Який з нами». «Якщо йдеться про повернення в Україну, то ми були дуже раді, коли перетнули кордон, бо це – наша найулюбленіша країна, за яку ми завжди переживали та завжди молилися. В першу чергу тому, що ми поїхали туди свідчити про всіх нас і просити молитви усіх, а також молитися за те, щоб в нашій країні настав мир, запанувала любов», – наголошує дівчина, яка тепер збирається ділитися з близькими тією солідарністю, яку отримала від ровесників з усього світу.

В цьому Аліну підтримує Влад, який вирушив у паломництво також із Хмельницького. «Це моя перша участь у Світовому дня молоді. Я їхав просити про підтримку та розповідати світові про те, що відбувається в Україні, молитися за Україну, щоб в нас настав мир», – сказав він, додаючи, що його вразило, коли в Лісабоні різні люди підходили, обіймали українців і говорили слова підтримки. «Насправді, дуже багато людей говорили нам передавати далі людям в Україні, що вони нас підтримують, що вони будуть молитися за нас, що вони будуть робити все можливе, щоб в Україні настав мир. Я буду це передавати всім своїм друзям, своїм родичам: що насправді Європа та цілий світ молиться за нас», – підсумував юнак.