Єпископ Павло Гончарук засуджує російські атаки на Харківщину

Світлана Духович – Ватикан

Від початку повномасштабного вторгнення Харків та Харківщина постійно зазнають бомбардувань з боку російських військ, але атаки двох останніх днів особливо сколихнули як українців, так і міжнародну спільноту. Вчора, 5 жовтня, в селі Гроза, що в Куп'янському районі, російська ракета влучила в кафе, де приблизно 60 людей зібралися на поминки після перепоховання у рідному селі українського воїна, що загинув на війні минулого року й раніше був похований на Дніпропетровщині. Внаслідок попадання ракети загинуло 52 осіб – майже всі, хто був присутній на поминках, троє дотепер вважаються зниклими без вісті.

Коментуючи цю трагедію в інтерв’ю для Радіо Ватикану - Vatican News, очільник Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук зазначив, що Гроза, – «це мирне, тихе село, де спокійно жили люди, досить далеко від фронту. Ніяких військових там не було. Люди зібралися, щоб перепоховати загиблого і побути разом». Внаслідок атаки загинули його дружина, його син, а також близькі родичі.

У п’ятницю вранці, 6 жовтня, обстрілу зазнав також центр Харкова. Обласний центр, за словами єпископа, зазнає систематичних обстрілів. «На цьому тижні, якщо не помиляюся, це вже четвертий раз, – каже він. – І сьогодні вранці тут, сто вісімдесят метрів від нас, прилетіла ракета. Вже відомо, що один десятирічний хлопчик загинув. Це центр міста, поруч багатоповерхового житлового будинку, в якому мешкають люди, ніяких військових там немає, нічого. Але вони так діють постійно: в нас у Харківській області систематично б'ють по містечках, по селах. У селі Гроза загинуло відразу багато людей разом, але кожен день також гине одна-дві людини. Тобто війна продовжується. І дуже багато людей гине. Ми є присутні тут, ми поряд з цими людьми. Ми тут молимося, допомагаємо. Ми свідомі небезпеки смерті, розуміємо, що сьогодні ми є, а завтра нас може не бути, але намагаємося не зосереджуватися на цьому, а просто бути і робити те, що від нас залежить».

«Ми далі тут, бо є люди, які потребують нашої опіки»

Навіть душпастирям нелегко справлятися з викликами дійсності, в якій майже щодня повторюються жахливі сцени смерті та руйнувань. «Психіка, напевно, навчилася якось захищатися, – ділиться владика Павло Гончарук, – хоча це відбивається на здоров’ї, ми залишаємося тут, бо є люди, які потребують нашої опіки, бо це наша країна, тут є люди, які захищають нашу Батьківщину. Тому ми всі – і священики, і черниці – залишаємося на своїх місцях». Ієрарх додав, що до їхньої дієцезії прибувають нові священики: недавно один священик прибув до Слов'янська і ще один має приїхати до Запоріжжя.

Вдячність і прохання не залишатися байдужими

У жовтні місяці, коли Папа Франциск закликав вірних молитися Розарій також за мир «в багатостраждальні Україні та на всіх теренах, поранених війною» (молитва “Ангел Господній”, 1 жовтня 2023 р.), єпископ Харківсько-Запорізький приєднується до цього заклику та висловлює вдячність. «Насамперед, дякуємо за молитву і за те, що про нас пам'ятають, моляться за нас і допомагають, – сказав він. – А по-друге, є прохання, щоб не забувати і не піддаватися маніпуляції, коли говорять, що потрібно перестати допомагати Україні, чи спонукати Україну віддати частину землі». Єпископ додав, що такі ідеї є  небезпечними, тому що в такому випадку «війна не закінчиться на Україні, а тільки перейде на інші частини». «Тому я заохочую, апелюю до свідомості, щоб не піддаватися маніпуляціям, а молитися і допомагати різними способами, щоби це зло маніакальне зупинити в Україні. Тому що кожного дня гинуть люди, гинуть діти, гинуть старші люди, гинуть несправедливо, тому що хтось зайшов на чужу територію, в чужий дім і вбиває всіх, кого зустріне. Ми не маємо права бути байдужими і тому ми дякуємо за молитву, просимо про молитву і просимо про допомогу».