Тиждень молитов за єдність християн: для екуменізму потрібна довіра і надія

с. Емілія Вандич, СНДМ  Ватикан

З 18 по 25 січня відбуватиметься Тиждень молитов за єдність християн. Темою цьогорічних молитовних заходів є слова з Євангелія від Луки, сказані Ісусом до законовчителя: «Люби Господа, Бога твого... і люби ближнього свого, як себе самого». Посібник для його проведення опублікований Дикастерією сприяння єдності християн та Всесвітньою Радою Церков. Тексти з коментарями, молитви та вказівки для проведення цих днів підготувала екуменічна група із західноафриканської країни Буркіна-Фасо, під проводом місцевої спільноти «Chemin Neuf».

Любов Христа об'єднує всіх християн

Спільне переживання цього досвіду, за словами учасників редакційної групи, стало справжньою подорожжю екуменічного навернення, яка привела їх до усвідомлення того, що любов Христа об’єднує всіх християн і є сильнішою за їхні розбіжності. Після початкового процесу підготовки, міжнародна група, призначена спільно Дикастерією сприяння єдності християн з католицької сторони, та Комісією «Віра і Порядок» Всесвітньої Ради Церков, зустрілася в Римі у вересні 2022 року, щоб разом з місцевою редакційною групою переглянути та підготувати остаточний проект текстів для цьогорічного Тижня молитов за єдність християн. Вони включають вісім пропозицій для спільної молитви, які є доступними для християн різних конфесій і народів.

Щоб усі були одно

Ісус молився, щоб його учні були одно, але дорога до цього нелегка: «взаємна необізнаність між Церквами і взаємні підозри послаблюють прагнення стати на екуменічний шлях», – читаємо в посібнику. «Дехто може побоюватися, що екуменізм призведе до втрати конфесійної ідентичності та завадить “зростанню” їхньої Церкви. Щоб іти шляхом екуменізму, потрібна довіра і надія. І необхідно, – йдеться далі, – щоб Церкви дедалі більше включали екуменічні ініціативи у свої душпастирські програми та сприяли екуменічній формації серед душпастирів і всіх вірних. Справжнє духовне, душпастирське та церковне навернення без прозелітизму є необхідним для справжнього екуменічного діалогу. Християнська єдність – це благодать, яку потрібно випрошувати у Бога в молитві».

Релігійна дійсність в Буркіна-Фасо

В Буркіна-Фасо проживає 21 мільйон людей, які належать до близько 60 етнічних груп, з яких близько 64% населення є мусульманами, 9% сповідують традиційні африканські релігії, а 26% є християнами (20% католиками, 6% протестантами). Отож, соціальне співіснування є непростим. Після масштабного нападу джихадистів у 2016 році, умови безпеки та соціальної згуртованості в країні різко погіршилися. Поширення терористичних атак, беззаконня і торгівля людьми спричинили три тисячі смертей і майже два мільйони внутрішньо переміщених осіб; тисячі шкіл і медичних центрів були закриті, а значна частина соціально-економічної інфраструктури зруйнована. Християнські храми, зокрема, стали мішенню збройних нападів: численні священики, пастори та катехити були вбиті, інші – викрадені. Через тероризм більшість християнських культових споруд на півночі, сході та північному заході країни були закриті. Богослужіння все ще можливі лише у великих містах і під охороною поліції.

Однак, незважаючи ні на що, зростає певна солідарність між релігіями, а їхні провідники прагнуть до примирення та соціальної єдності. Одним із прикладів є Комісія з християнсько-мусульманського діалогу Конференції католицьких єпископів Буркіна-Фасо-Нігер, яка докладає значних зусиль для сприяння діалогу та співпраці між різними етнічними групами. Любов до ближнього, яку заповідав Ісус, піддається випробуванню, але свідчення християн виявляється ще більш необхідним у цій країні. Серед християн Буркіна-Фасо є бажання та усвідомлення потреби наново відкрити свою єдність у Христі, а спільноти усвідомлюють, що поділ між християнами ранить не лише Церкву, але й Христа. Отож, вони будують мости «безповоротно стаючи на шлях екуменічних пошуків, слухаючи таким чином Духа Господнього».