Кардинал Дзуппі: сприймати цивільні жертви як супутні втрати неприйнятно

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Paweł Rytel-Andrianik – Ватикан

«Якщо плодом ворожнечі є ненависть, то плодом солідарності є мир. Ось чому слід далі прямувати дорогою гостинності, якою прямує ваша країна». Так кардинал Маттео Дзуппі, голова Італійської єпископської конференції, гість у Варшаві на конференції, присвяченій надзвичайній ситуації з біженцями, високо оцінив і підтримав допомогу, яку Польща та інші європейські країни надають українським біженцям. Конференція «Масовий потік біженців з України внаслідок російської агресії. Польська модель прийняття», відбулася в понеділок 5 лютого 2024 р., в Університеті кардинала Стефана Вишинського. Під патронатом архиєпископа Станіслава Ґондецького, Голови Конференції Єпископату Польщі, захід мав на меті обговорити та підсумувати становище біженців з України в контексті широкомасштабної війни, яка триває від лютого 2022 року. Серед доповідачів були експерти з різних галузей, зокрема представники науки, польських і литовських гуманітарних організацій та політики. Спеціальним гостем був кардинал Маттео Дзуппі, спеціальний посланник Папи Франциска з питань миру в Україні, який минулого року відвідав у цій справі Київ, Москву, Вашингтон та Пекін.

Числа, що відображають трагедію

У своєму виступі кардинал Дзуппі навів цифри, які, за його словами, «допомагають нам зрозуміти драму, яку переживають люди з початком війни в Україні». Він говорив про те, що кожна третя сім'я була змушена покинути свої домівки. Шість мільйонів людей перебувають у різних європейських країнах, один мільйон тут, у Польщі. «Ми можемо собі лише уявити страждання, труднощі тих, хто втратив усе, тих, хто мусить будувати своє життя заново», – сказав він, додаючи, що в Україні за два роки подвоїлася кількість бідних. Кардинал також застеріг від спокуси звикнути або втомитися від війни. Зокрема, він наголосив на відповідальності християн за порятунок життів: «Ми не можемо змиритися з тим, що жертви серед цивільного населення, які становлять більшість у кожній війні, розглядаються як супутні втрати».

Стурбованість Папи

Говорячи про ініціативи Святого Престолу на підтримку миру, кардинал Дзуппі підкреслив, що не існує якогось конкретного плану або посередництва, але «прагнення Папи надати всі необхідні нагоди, розглянути, вислухати і сприяти всьому, що може призвести до вирішення конфлікту». Кардинал розповів про діалог, який приніс плоди, хоча, як підкреслив він, результати завжди будуть занадто малі, оскільки ставкою є людські життя. «Занадто мало неповнолітніх повернулися в свої сім'ї», – сказав він, коментуючи один із головних напрямків цього посередництва.

Ініціативи Італійської Церкви

Голова Італійської Єпископської Конференції також розповів про нові ініціативи Церкви в Італії: «Ми хотіли б запросити сотні, тисячі дітей і підлітків, які залишилися сиротами або просто втекли від війни, наступного літа провести певний час у наших сім'ях». Ця ініціатива, за словами кардинала, допоможе пережити те, що пережили багато поляків, приймаючи українців, зрозуміти їхні страждання і потребу в притулку.

Солідарність Церкви в Польщі

Зі свого боку, архиєпископ Станіслав Ґондецький, президент Польської єпископської конференції, розповів про діяльність Церкви в Польщі. Він підсумував допомогу, надану біженцям з України, та співпрацю з урядом у цій сфері: «Мільйони поляків відкрили свої домівки та серця для біженців з України. Церква в Польщі організувала багато місць для біженців у осередках Карітасу, домах відпочинку та паломництва, у чоловічих та жіночих монастирях, семінаріях, осередках рухів та спільнот, а також при парафіях», – сказав він, підкреслюючи, що біженці насамперед знаходили притулок у приватних помешканнях багатьох вірних і навіть єпископів. «Не було жодної парафії в Польщі, яка б не допомагала біженцям... Феноменальним, однак, був масовий прийом біженців польськими сім'ями в приватних помешканнях», – зазначив ієрарх, вказавши на те, що лише в 12 найбільших містах Польщі в родинах прийняли 525 000 біженців з України.