Блаженний Стефан Дуайї: архипастир, що наслідував постать Доброго Пастиря
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
У п’ятницю, 2 серпня 2024 р., кардинал Марчелло Семераро, Префект Дикастерії у справах визнання святих, проголосив блаженним Антіохійського патріарха маронітів Стефана Дуайї (1630-1704). Декрет Дикастерії про беатифікацію був затверджений Папою Франциском 14 березня цього року. Проповідуючи під час Святої Меси у ліванському місті Бкерк, у резиденції Антіохійського патріархату маронітів, кардинал Семераро зазначив, що новий Блаженний був оживлений сильний усвідомленням католицького виміру Церкви, опікуючись нею як справжній пастир та люблячи всіх, незважаючи на переслідування і зневаги.
Бути джерелом миру для своїх братів
На початку проповіді Префект Дикастерії у справах визнання святих роздумував над словами із псалма: «Праведник квітнутиме, немов пальма; він виженеться вгору, мов кедр ливанський» (Пс. 92,13). За його словами, пальма має характерну особливість: її стовбур довгий і не покритий листям, але вона піднімається до неба, і на самій вершині пропонує свої плоди кочівникам, що проходять пустелею. Таким, за словами проповідника, повинен бути праведник: джерелом миру і життя для своїх братів, коли вони проходять пустелею життєвих труднощів. «Існує також друге порівняння, яке говорить про кедр ливанський, – сказав кардинал Семераро. – I принаймні на мене, дорогі брати і сестри; на мене, який приїхав сюди з Риму, цей образ складає дуже особливе враження. Кедр сяє своєю величчю, зеленим блиском листя і якістю деревини. У християнській інтерпретації він уособлює віруючого, який добре посаджений у домі Божому, яким є Церква, і який віддає себе на благо своїх братів, щоб полегшити їхню працю».
Як він зазначив далі, у цьому світлі ми бачимо нового блаженного патріарха Стефана Дуайї, який здійснював своє служіння у складні часи, позначені переслідуванням Церкви ззовні та її розбіжностями зсередини. «За всі ці роки, можна сказати, він не знав жодного мирного, спокійного дня. В результаті сталося так, що він був змушений кілька разів залишати патріарший осідок, щоб знайти прихисток в безпечніших місцях, але багато разів також у важких умовах, – пригадав проповідник. – І в цьому життя нашого Блаженного було дуже подібним на життя апостола Павла. І все це він прожив як покликання розділити страждання Христа (пор. Кол 1,24)».
Розвивати і оберігати своє стадо
Відтак Префект Дикастерії у справах визнання святих вказав на те, що блаженний Стефан Дуайї, з любові до Христа, простив всім тим, хто знущався над ним і переслідував. «Таким чином, він наслідував постать Доброго Пастиря з Євангелія, маючи Ісуса як свою модель і орієнтир», – зауважив він.
У цьому контексті проповідник зазначив, що у звичайному розумінні доброта є моральною якістю людини, яка бажає добра іншим і прагне реалізувати його для них, наскільки це можливо. «Але Ісус іде ще далі: добрим є той пастир, який кладе своє життя за овець. Таким був Ісус і таким, наслідуючи його, був наш Блаженний. Його постать справді є постаттю Доброго Пастиря, який страждає зі своїм стадом, захищає і оберігає його, та робить все можливе, щоб воно зростало», – зазначив кардинал Семераро.
Екуменічний діалог та опіка над народом
Наприкінці проповідник вказав на інші аспекти, які характеризували патріарха Стефана Дуайї, зокрема, його розсудливість і дипломатичний хист. «Добре відомий його лист до короля Франції Людовика XIV, в якому він розкриває всі страждання народу і просить взяти його під своє захисне крило. Ось так, заради своєї Церкви і свого народу, доведеного до крайньої бідності, наш Блаженний стає благальником про допомогу», – пригадав Префект Дикастерії у справах визнання святих. Інший вимір діяльності Антіохійського патріарха маронітів стосується його підтримки екуменічного діалогу між Сходом і Заходом на чолі Церкви, «що жила в контексті, часто ускладненому відносинами з іншими християнськими конфесіями та ісламом».
«Тому приклади, які ми отримуємо від нього, є прикладами пастирського добродіяння, любові до своєї Церкви та усвідомлення католицького братерства. Просімо ж Господа, щоб і ми вміли, за заступництвом блаженного Стефана, виражати нашу приналежність до Церкви, до друзів і братів у Христі, Господі нашому», – сказав на завершення проповідник.
