Блаженний Мойсес Серафін: любов до Святої Євхаристії та таїнства Покаяння
с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан
В суботу, 14 вересня 2024 року, кардинал Марчелло Семераро, Префект Дикастерії у справах визнання святих, під час Святої Меси, відслуженої в санктуарію Матері Божої Ґвадалупанської в Мехіко (Мексика), проголосив блаженним Мойсеса Ліру Серафіна, ченця Згромадження Місіонерів Святого Духа та засновника Згромадження Місіонерок Милосердя Марії Непорочної. У проповіді кардинал підкреслив особливу харизму блаженного, а саме – духовний провід.
Непростий життєвий шлях
Мойсес Ліра Серафін народився в Сакатлані (Мексика) 16 вересня 1893 року. Він був наймолодшим із семи дітей у простому вбогому подружжі Ліра-Серафін. Його дитинство було мирним, безтурботним і проходило в повній гармонії з батьками та родичами. Коли Мойсесові виповнилося 5 років померла його мати, і ця втрата наклала відбиток на його життя. Після смерті матері розпочалося мандрівне життя разом з батьком, який був вчителем та подорожував по різних місцях. У 1906 році, коли батько одружився вдруге, його ввірили опіці парафіяльного священика о. Франсіско Хавʼєра Ернандеса, з яким він проживав у парафіяльному будинку. Згодом, завдяки втручанню сестри Вікторії Ортеґи, директорки школи-інтернату для дівчат, його усиновила добродійка з Пуебли. Сестра Вікторія відкрила юному Мойсесу Божу любов. Вона навчила його ніколи не приймати рішення, не подумавши, не помолившись і не отримавши доброї поради. Крім того, с. Вікторія зуміла відкрити і розвинути прекрасні якості юнака: спритний розум, простоту, любов до Євхаристії і бажання навчити інших того, що він знає про Бога. Ці якості стали для Мойсеса підвалиною, щоб розкрити в собі священиче покликання.
Священиче та чернече покликання
З 1911 по 1914 рік, навчаючись на курсах латинської мови в семінарії в Пуеблі, він прийняв рішення стати священиком. Поштовхом для вибору життєвого шляху стали духовні вправи, завдяки яким він визначився зі своїм майбутнім: «Врешті-решт, я вирішив стати священиком, тому що це було найбільше, що міг зробити наш Господь». Однак цей вибір супроводжувався моментами неспокою, невпевненості та спокус. У часі труднощів молодий Мойсес знаходив ліки від цих випробувань у молитві.
У 1914 році Мойсес познайомився з отцем Феліксом де Хесусом Ружʼє, який приїхав з Франції з наміром заснувати Згромадження Місіонерів Святого Духа. Він був першим, хто вступив до цього Згромадження, що зароджувалося. Після тимчасових обітів, які він склав 4 лютого 1917 року, та завершення навчання з філософії й богословʼя, був переведений до Морелії (Мексика) для продовження процесу заснування Згромадження. Висвячений на священика 14 травня 1922 року і склавши вічні обіти, він був призначений магістром новіціяту.
Ревність апостольства
Переїхавши до Мехіко, він продовжував своє служіння, поширюючи любов до Євхаристії та Таїнства Покаяння, особливо серед ув’язнених. У 1926 році, під час переслідувань, він таємно посилив свій священичий апостолят. Апостольська ревність спонукала його формувати групи аколітів і катехитів, щоб заохочувати молодь до духовного зростання та апостольського служіння. У 1927 році він переїхав до Риму, де навчався на курсах догматичного богословʼя в Папському Григоріанському університеті. Римський період, однак, не був спокійним з духовної точки зору, через зовнішні чинники, які спровокували в ньому сильну кризу і піддали випробуванню його чернече покликання.
Заснування нового Згромадження
Повернувшись до Мексики, о. Мойсес заснував у 1934 році Згромадження Місіонерок Милосердя Марії Непорочної з метою допомагати всім людям жити як діти, яких любить Бог. Він був любителем тиші і споглядання, а також глибокої любові до Бога, яка виявлялася у зразковому богопосвяченому житті. Він плекав синівське довір’я до Пречистої Діви Марії і був людиною інтенсивної молитви. В останніх роках життя важко хворів та, після тривалого і болісного страждання, помер 25 червня 1950 року в Мексиці.
Духовний провід – особлива харизма блаженного
У своїй проповіді під час беатифікації, кардинал Марчелло Семераро звернув увагу на особливу харизму блаженного, а саме – духовного проводу, «який він здійснював не лише у здійсненні таїнства Покаяння, якому присвячував по шість-вісім годин на день, але й у супроводі такої великої кількості людей, яких він спрямовував у їхньому життєвому виборі», підкресливши, що «його духовне дитинство тут перетворилося на духовне батьківство, яким він вселяв у серця мир, довіру до Бога і безпеку».
Чудо через заступництво блаженного Мойсеса
Два тижні після свого обрання, 27 березня 2013 року, Папа Франциск підписав Декрет про визнання героїчних чеснот о. Мойсеса, а 14 грудня 2023 року визнав чудо, приписуване його заступництву. Вагітна жінка, в якої після обстеження виявили аномалії розвитку плоду, з глибокою вірою і великим смиренням молилася до Слуги Божого Мойсеса, щоб він заступився за зцілення дитини, яку вона виношувала. Лікарі радили їй негайно перервати вагітність, вважаючи, що дитина матиме серйозні проблеми при народженні. Однак, вони з чоловіком вирішили народити дитину. Під час огляду на 6-му місяці вагітності лікар повідомив пацієнтці, що плід цілковито здоровий, а 6 вересня 2004 року в цій сім’ї народилася абсолютно здорова дівчинка.
