Архиєп. Мокшицький після обстрілів Львова: просимо про молитву і солідарність
Beata Zajączkowska / Світлана Духович – Ватикан
Після атаки у вівторок, 3 вересня 2024 року, коли Росія влучила балістичними ракетами в навчальний заклад і лікарню в Полтаві, внаслідок чого 53 людини загинули і 271 отримали поранення, на світанку 4 вересня росіяни завдали черговий ракетний удар по Львову. Загинуло семеро людей, серед них – троє дітей.
Мер Львова Андрій Садовий опублікував у Telegram фото однієї сім'ї, написавши, що вижив лише чоловік, який отримав серйозні поранення. Його дружина Євгенія та троє доньок Ярина (21 рік), Дарина (18 років) і наймолодша Емілія загинули під час атаки у своєму помешканні. Український Католицький Університет опублікував пост у Facebook, в якому йдеться про те, що Дарина була їхньою студенткою: вона навчалася на другому курсі програми «Культурологія» Гуманітарного факультету.
Архиєпископ Мокшицький: до тривог звикли, але не до такого
«Ми закликаємо наших вірних, а також всіх людей доброї волі, об'єднатися в молитві, щоб просити Божого милосердя і солідарності з тими, хто постраждав, хто втратив своїх рідних і свої домівки», – наголосив в інтерв’ю для ватиканських медіа архиєпископ Мечислав Мокшицький, Львівський Митрополит латинського обряду. Він зауважив, що до протиповітряної тривоги люди вже досить звикли, але у Львові ніхто не очікував таких обстрілів. «Але сьогодні вночі, на жаль, в місті, біля залізничного вокзалу, впали ракети. Вони зруйнували кілька будинків, де жили люди, і, на жаль, семеро людей загинули, серед яких – троє дітей», – сказав він. Інші будівлі були пошкоджені, вибиті вікна, двері, знищено багато автомобілів.
Архиєпископ розповів, що сьогодні вранці він відвідав дві спільноти сестер, Сестер Францисканок Родини Марії і Сестер Гонораток (ред. Малих Сестер Непорочного Серця Марії). «В їхньому будинку вибиті вікна, двері. Дякувати Богу, що вони сховалися у ванній кімнаті і ніхто не постраждав, – сказав він, додаючи, що сестри розповідали, що почули надзвичайно сильний гуркіт вибуху і побачили разюче світло. У той момент вони не могли навіть нічого вимовити і майже всі опинилися в коридорі, а потім сховалися у ванній, бо не було часу навіть спуститися в укриття під будинком.
Важливість підтримки з боку духовенства
Львівський Митрополит зауважив, що у цей важкий період, коли люди бачать священиків чи богопосвячених осіб, то, зазвичай підходять до них і просять благословення, просять про молитву, а солдати часто просять і про сповідь. «У такі важкі моменти трагедії їхнього життя, як сьогодні, вони цінують саму присутність священиків і духовенства, – пояснив він. – Ще й тому, що ми часто можемо уділити пораненим і вмираючим останнє розрішення. Я, наприклад, поїхав до сестер, щоб бути з ними поруч, а також, щоб запевнити їх, що ми також прийдемо з матеріальною допомогою. Я також розмовляв з іншими людьми, щоб дати їм розраду і надію».
«Бог може змінити нашу історію кожної миті»
У контексті цієї трагічної події, звертаючись також до католиків в інших країнах світу, архиєпископ Мокшицький зазначив, що, на жаль, агресор «нападає на мирне населення, щоб посіяти страх і травму по всій країні». «Ми закликаємо наших вірних, а також всіх людей доброї волі об'єднатися в молитві, щоб просити Божого милосердя і солідарності з тими, хто постраждав, хто втратив своїх рідних і свої домівки. Просимо насамперед об'єднатися в молитві, бо знаємо, що Бог може змінити нашу історію кожної миті».