Блаженніший Святослав: ми не впали у відчай, ми народ, який вірить і надіється

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У середу, 2 жовтня 2024 р., завершуючи проповідь під час Святої Меси з нагоди відкриття другої сесії XVI Звичайної асамблеї Синоду єпископів, Папа Франциск зазначив, що Церква вступає в цей період розпізнання «з поглядом, зверненим на світ, бо християнська спільнота завжди є на служінні людству, щоб звіщати всім радість Євангелія». «Ми потребуємо цього, особливо в цю вражаючу годину нашої історії, – сказав він, – коли вітри війни і вогнища насильства і далі потрясають цілі народи і країни». У цьому контексті Святіший Отець оголосив про те, що наступної неділі поїде в базиліку Пресвятої Марії, щоб там проказати молитву Розарію за мир, а на 7 жовтня він оголосив день молитви і посту в намірі миру в світі.

Свідком цих слів був Блаженніший Святослав Шевчук, Глава і Отець УГКЦ, який бере участь у синодальній асамблеї. Ми звернулися до нього з проханням поділитися своїми думками про цей заклик Наступника святого Петра.

Ваше Блаженство, Ви прибули з країни, яка вже роками страждає від жахливої війни. Що Ви відчули, коли Святіший Отець зробив це оголошення і що Ви хотіли би сказати як представник Церкви і народу, який переживає на собі наслідки цієї війни?

Ми справді відчули спонтанний подих Святого Духа через особу Святішого Отця та його ініціативу. Святіший Отець, як завжди, дивує нас своєю відкритістю на спонуки Святого Духа. Звичайно, всі ми були дуже стурбовані тим, що відбувається, зокрема, на Близькому Сході: ці удари по Бейруту, південному Лівану, а потім також масована ракетна атака Ірану на Ізраїль. Але Святіший Отець завжди дивиться на світ у всій його повноті, він не лише бачить локальні конфлікти в різних частинах світу, але, як батько, турбується про всіх, як він каже: «про всіх, усіх, усіх». І справді, ми в Україні відчули, що ми також перебуваємо в серці батька. Молячись за мир у світі, Святіший Отець молиться також і за мученицьку Україну. Тож ця несподіванка Святого Духа глибоко відгукнулася в серцях українського народу. Бо дійсно, вже третій рік ми живемо в умовах цієї жахливої війни, яку Папа назвав «святотатською війною», «богохульною війною». Сьогодні, як казав святий Павло, ми стали видовищем для світу: весь світ дивиться на трагедію України і не знає, що з цією трагедією робити. Так само він часто дивиться на інші трагедії війни, в інших різних країнах світу, як на видовище.

Отож, ми відчули, що Святіший Отець не є глядачем цієї трагедії війни чи воєн, а є поборником миру, і саме тому він перший віддається молитві. У неділю, безумовно, ми всі супроводжуватимемо Святішого Отця в базиліці Santa Maria Maggiore, разом з ним молитимемося Вервицю до Пречистої Діви Марії перед старовинною іконою Salus Populi Romani, щоб випросити мир у всьому світі, а також мир в Україні. Я теж звертаюся із закликом до українського народу, до нашої Церкви в усьому світі присвятити понеділок, 7 жовтня, дневі посту, покути і молитви за мир: мир в Україні, мир в Ізраїлі, мир в Лівані, мир в усьому світі.

До речі, у нас в Україні відбуваються ініціативи безперервної молитви. Є люди, які почергово безперервно моляться 24 години на добу, сім днів на тиждень. Безумовно, мати Святішого Отця як першого в молитві серед нас, серед тих, хто молиться за мир в Україні та в усьому світі, справді втішає нас. Ми бачимо, що Святіший Отець є з нами, молячись разом зі стражденним народом.

Хоч Ви перебуваєте далеко від України, але Ваше серце, без сумніву, залишається у Вашому катедральному соборі, поряд зі стражденним народом. Чи Ви можете щось сказати про те, які ініціативи в Україні заплановані з огляду на цей день молитви?

Як я вже казав, молитва за мир в Україні триває безперервно. Насправді, понеділок – це день тижня, який є днем молитви і посту за припинення війни і за мир в Україні, проголошений, зокрема, в моїй Київській архиєпархії та в усіх екзархатах центральної та південно-східної України. Різні складові нашої Церкви [єпархії чи екзархати] розділили між собою дні тижня як дні посту і молитви. Тож щопонеділка в Києві ми молимося і постимо за мир, і, звичайно, цього понеділка ми будемо робити це разом зі Святішим Отцем. Очевидно, я звертаюся із закликом до всіх синів і дочок нашої Церкви в Україні, а також за кордоном, приєднатися до цього дня молитви і посту, до якого закликає Святіший Отець, щоб випросити припинення цих збройних конфліктів, припинення війни в Україні, щоб випросити миру для нашої країни, для нашого народу і для всього світу.

Це друга сесія тієї самої синодальної асамблеї. Зустрічаючись через рік з людьми, які представляють Церкву з усього світу, навіть з найвіддаленіших від нас частин, що Ви можете сказати про те, як вони сприймають те, що сьогодні переживає Україна?

У стилі Папи Франциска я можу описати це вселенське братерство з Україною трьома словами: солідарність, молитва, але також рішучі зусилля, щоб покласти край цій війні, яку російський агресор веде проти України. Приємно знову зустрітися через рік, приємно пригадати одні одних. Ми впізнавали один одного, багато людей підходили до мене, звертаючись до мене на ім'я. І бачачи нашу групу представників Української Греко-Католицької Церкви, всі виявляли велику солідарність жестами, словами, а також різними ініціативами, зокрема запрошували мене особисто чи наших єпископів брати участь у пленарних засіданнях Єпископських Конференцій різних країн, саме для того, щоб мати можливість почути український народ, але не для того, щоб просто вислухати і залишитися байдужими. Ні. Для того, щоб діяти, для того, щоб планувати проекти підтримки, солідарності. І все це справді відкриває нас на надію. Ми в Україні не впали у відчай, але справді є людьми, які живуть вірою в Христа і почуваються частиною великої родини Католицької Церкви, і це нас втішає, дає нам надію, що завдяки Божій допомозі, завдяки втручанню Бога, Який є першоджерелом миру, а також завдяки вселенській католицькій солідарності Христової Церкви, ми зможемо дожити до того часу, коли цей мир настане.