50 навернень: М. Арос – войовнича комуністка, що віднайшла віру
Стало шокуючою несподіванкою, коли відома іспанська сенаторка, войовнича комуністка і переконана атеїстка, прилюдно заявляючи про відмову від блискучої політичної кар’єри та «повну інтеграцію в католицьку Церкву».
с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан
У 2007 році іспанські медіа сколихнула сенсаційна новина – соціалістичний сенатор Мерседес Арос, активна членкиня Революційної Комуністичної Ліґи, членкиня Соціалістичної Робітничої Партії, що займала важливі посади як в Сенаті, та і в Парламенті, яка в свій час отримала найбільшу кількість голосів до сенату й була серед кандидатів на уряд президента, переконана атеїстка, після понад 30 років войовничого членства, оголосила про своє навернення в християнство й «повну інтеграцію в католицьку Церкву».
Це завершило процес особистого внутрішнього перетворення, що тривав приблизно сім років. Мерседес Арос – це унікальний випадок людини, яка в певний момент свого життя піддала сумнівам свої дотеперішні цінності й повернулась до християнської віри. Вона була переконана в правильності свого служіння суспільству за допомогою політики, але переконавшись, що всередині партії немає місця для послідовних християнських дій, зокрема в питаннях біоетики, відмовилась від блискучої кар’єри.
В одному з інтерв’ю Мерседес наголосила на своїй впевненості в тому, що християнство має багато що сказати людям нашого часу: «Завдяки християнській вірі ми можемо повністю зрозуміти свою ідентичність та сенс життя».
Поступовий і продуманий процес
Мерседес наблизилась до віри завдяки дуже близьким свідченням своєї родини. «У мене двоє дітей, – розповіла вона. – Я розлучена з чоловіком і виховувала дітей в дусі марксизму та атеїзму. Мій молодший син, ще коли був студентом, познайомився з молодими ченцями із Згромадження Агнця. (Це одне з нових Згромаджень у католицькій Церкві, засноване 1983 року у Франції та належить до духовної родини Чину Домініканців. До нього входять дві гілки – Малі Сестри Агнця та Малі Брати Агнця. Трудяться у 7 країнах світу). Його захопило їхнє життя, повне посвяти найбільш потребуючим. Під дією Божої благодаті в його душі відбувався процес навернення. Влітку 2000 року, коли в Римі проходив Всесвітній день молоді, він попросив супроводити його до Риму. Малі Брати Агнця допомагали йому в духовному наверненні, але він завершився в ті дні завдяки Папі Іванові Павлові ІІ.
Почалось перетворення також і в моїй душі. Духовні зміни не можуть бути виражені так само чітко, як матеріальні, ми робимо поступові кроки. Але я можу сказати, що є вихідною точкою, первісним поштовхом, отриманим з руки Івана Павла ІІ, стали великі події в Римі, що зібрали кілька мільйонів молодих людей з усього світу. Наприкінці 2000 року я переосмислила зміни, що проходили в моїй душі, в моєму світогляді, в усьому моєму житті. Я зрозуміла, що отримала Божий поклик. І я сказала сама собі: "Гаразд, Мерседес, а як же ж далі? Ти ж навіть не пам'ятаєш слів жодної молитви!" Так я не пригадувала навіть молитви "Отче наш". Таким був початок процесу мого навернення. Моїм світлом на цьому шляху стали книги кардинала Йозефа Ратцінґера, пізнішого Папи Венедикта ХXV».
Прилюдна заява по навернення та відхід від політики й партії
«Я з радістю повідомляю про мою повну інтеграцію в католицьку Церкву. Мої християнські переконання привели мене до того, що я не погоджуюсь з законами, що фронтально стикаються з християнською етикою, і я свідомо, в совісті не можу й не хочу їх підтримувати. Я бажала оприлюднити своє навернення до християнства, аби підкреслити, що це не просто розум і наука. Християнська віра дає нам можливість зрозуміти свою особистість як людські істоти, і насамперед, сенс нашого існування», – це слова сенаторки-соціалістки, члена комісії з питань економіки, торгівлі, фінансів та бюджету, професора кількох університетів та дотепер переконаної атеїстки, викликали величезний резонанс не тільки в Іспанії. Мерседес тоді було 63 роки.
Християнство – реальна зустріч з живим Христом
Ось декілька думок з інтерв’ю Мерседес Арос: «Християнство, на відміну від інших релігій, є реальною зустріччю з живим Христом, і звідси випливає все інше. Це як внутрішня революція, різка зміна життя, зміна цінностей. Ця революція може бути також болючою. Але цей процес варто зробити. Християнство вносить, насамперед, зрозуміння справжнього виміру себе самих як людей, зрозуміння сенсу смерті, почуття болю, значення життя, вносить нові стосунки з людьми. Завдяки вірі я живу повним і дуже щасливим життям.
Соціалізм має позитивні аспекти, має точки дотику з християнством (у зв'язку з соціальною доктриною Церкви та орієнтацією соціалізму, яка повинна йти до найзнедоленіших), але коли соціалізм відновлює цінності, які посилаються на матеріалістичну концепцію людини, логічно виникає несумісність з вірою та релігійним виміром людини.
На мій погляд, – стверджує Мерседес, – необхідно серйозно замислитись над завданням християн у сучасному світі з пріоритетом нести йому Христа. Адже пізнання Христа означає отримати справжню надію. Надія випливає, як каже нам Венедикт XVI, від пізнання Бога, який показав нам Своє обличчя в Христі. Віра нерозривно пов’язана з надією, бо ми знаємо, що в нас є майбутнє: що наше життя не закінчується у вакуумі, що починається й закінчується в Бозі.
Як принести християнську надію всім людям
Далі Мерседес Арос сказала: «І виникає питання про те, як принести надію тим, у кого її немає, й показати, що Надія з великої літери не є тільки особистою надією. Зосередження надії тільки на матеріальному прогресі призводить до тривалого або короткого незадоволення, і, з іншого боку, якщо технічний прогрес не відповідає прогресу в етичному світі людини, то це не прогрес, а загроза для людини і Всесвіту
Папа-емерит Венедикт XVI говорить нам, що коли ми співпрацюємо з метою зробити світ яскравішим і людянішим, з нашої діяльності випливає надія для нас і для інших, але найголовніше – донести світло Христа і Його Євангеліє до всього суспільства, яке сьогодні потребує свідчення християн. У наші часи з'явився новий образ життя, нова культура, осередком яких є наука й техніка, а постмодерністське мислення характеризується скептицизмом, релятивізмом і відмовою від сильних концепцій, таких як істина і сенс, оскільки те, що визначає постмодернізм, позначений розчаруваннями та втратою віри в загальнолюдські цінності, що призвело до кризи моральних цінностей, втрати особистої орієнтації та існуючого культурного дискомфорту.
На мій погляд, питання не в тому, аби дивитися в минуле, а в тому, щоб широко й поглиблено асимілювати зміни, зокрема те, що ми живемо в світському суспільстві, та в цій історичній ситуації реагуємо на проблеми, які стоять перед нами. Сьогодні найтерміновіше та найважливіше полягає в тому, щоб зробити внесок у діалог із суспільством, у побудову спільних цінностей, спільної етики, яка вміщає основні цінності людини дозволяє сформулювати інтеграційне співіснування.
Я вважаю, що в християнській сфері необхідно провести аналіз суспільства, в якому ми живемо, ролі християнства в ньому, проаналізувати взаємозв'язок між християнством і плюралістичним суспільством та інтенсивно розвивати діалог з сучасною культурою. Необхідно розвинути такий спосіб звіщення християнського послання і пропонувати його цінності таким чином, щоб діалог міг бути зрозумілим для всіх громадян.
Для того, щоб християнські цінності могли бути прийняті людьми, які не є християнами, необхідно використовувати переконливі аргументи для всіх, демонструвати розумність наших позицій і шукати точки зустрічі. І, можливо, місцем зустрічі є пов'язання християнських цінностей з правами людини, із світським аспектом гідності людини».
Бути ферментом євангельської надії в суспільстві
Мерседес Арос закінчила своє інтерв’ю цитатою з проповіді Папи Венедикта XVI в США, в якій він закликає бути ферментом євангельської надії в суспільстві, нести світло та істину Євангелія всім людям та сприяти побудові дедалі справедливішого та гуманнішого світу. «Не можемо дозволити, щоб нас переміг песимізм або проблеми. І, знаючи, що тільки тоді, коли ми будемо разом з Христом, наше свідчення буде достовірним і принесе плоди миру та примирення в умовах нашої дійсності, яка часто позначена розбіжностями та зіткненнями».
Мерседес Арос, якій тепер 75 років, вона розгортає активну діяльність в Християнській асоціації юристів та фахівців з питань біоетики. На її думку, ця Асоціація – це католицький голос, що допомагає суспільству, голос, що ґрунтується на вірі й розумі, черпаючи натхнення із навчання Папи Венедикта XVI, що дає вичерпну відповідь викликам сучасного світу».
