50 навернень: Пітер Кріфт – кальвініст, що став католицьким богословом

У черговій передачі з рубрики про 50 навернень до католицької віри, в якій розповідаємо про шлях віри визнавців різних релігій та віросповідань новітніх часів, йтиме мова про визначного американського католицького богослова Пітера Кріфта, що виріс у сім’ї кальвіністів, прийнявши католицизм у студентському віці.

С. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан

Пітера Кріфта, прізвище якого перекладають також і як Крайфт, справедливо називають одним із найвідоміших католицьких богословів сучасності. Це американський філософ, богослов, апологет і педагог, професор ряду провідних університетів США, автор понад 100 книг з філософії християнства з католицької точки зору. Однак, не всі знають, що він став католиком уже в студентському віці.

Пітер Кріфт народився 1937 року в США і був єдиною дитиною переконаних кальвіністів, що походили з Голландії та виховали свого сина в любові до Христа та в щоденній набожності, а, одночасно, й у великих упередженнях до католицької Церкви, якими відзначались протестантські Церкви в середині ХХ-го сторіччя. Стати католиком було немислимо. Але, як розповів в одному з інтерв’ю Пітер Кріфт, він не відчував ненависті до католиків, вважаючи, що провина не їхня, а їхніх священиків.

Шлях до католицтва

У дванадцять років Пітер вперше замислився над правильністю кальвінізму. Кальвінізм – це одна з течій протестантства, що 500 років тому виникла внаслідок релігійного та соціально-політичного руху Реформації, започаткованого Мартіном Лютером. Кальвінізм отримав свою назву від імені другого за значенням діяча Реформації – французького проповідника Жана Кальвіна, що жив у ХVI сторіччі. В наші часи кальвінізм має багато різновидів, в Україні Реформаторська Церква об’єднує частину угорців Закарпаття.

Отож, зацікавившись статистикою віруючих різних релігій, Пітер був вражений, що серед християн найчисленнішою була Католицька Церква, а кальвіністи знаходились десь наприкінці списку. Він запитав у батька, що був дуже доброю людиною й старостою в їхньому храмі, як це можливо, що тих, які мають неправильну віру, є найбільше. Батько відповів, що, іноді те, що в одному таборі є більше людей, ніж в іншому, не означає, що вони праві. Пітер з цим згодився, але відчував, що тут щось не так.

Через декілька років він разом з батьками здійснював туристичну подорож по США і в Нью-Йорку, як туристи, вони відвідали католицький собор святого Патріка. «Я був приголомшений, – розповів Пітер Кріфт. – Мені здалось, що це небесні двері. Це був найкрасивіший архітектурний твір, який я коли-небудь бачив у своєму житті». І хлопець запитав у батька: «Це католицький храм, правда? І католики помиляються, чи не так?». «Так, звичайно, вони дуже, дуже помиляються», – відповів батько. «Як же ж тоді їхні храми можуть бути такими прекрасними?». І вперше батько не знайшов переконливої відповіді, а син подумав: «Католицька Церква не може бути такою поганою, як мене вчили. Це ж проповідь з каменю. З думками можна сперечатись, але не можна сперечатись з красою».

Одного разу, вже в середній школі, Пітера в книгарні зацікавила книжка, якої він ніколи не бачив: «Сходження на гору Кармель» святого Івана від Хреста, католицького містика. «Це щось дивне й далеке, – подумав юнак, – але може варто це перечитати». І він був буквально зачарований кожним словом. Раніше йому доводилось читати історії життя святих, але це було щось зовсім відмінне.

Пітер розпочав навчатись у престижному коледжі Кальвіна, дуже серйозно ставився до навчання і дуже вдумливо до своєї віри, часто серйозно задумувався над тим, щоб стати священнослужителем. Однак, навчаючись у коледжі, він почав вивчати твори Отців Церкви, і переконався в зовсім протилежному від того, що в чому був переконаний. Його навчали, що Христос заснував Протестантську Церкву, від якої потім відкололись католики, тепер він зрозумів, що все було навпаки. Він переконався в безперервності влади в Католицькій Церкві та в Апостольському наступництві. Згодом Пітер захопився англійською мовою й філософією, що привело його до вивчення творів святого Томи Аквінського. Він повірив у дійсну присутність Христа в Пресвятій Євхаристії і зрозумів, що для того, аби бути з Господом, треба стати членом Його Церкви, і з цим не треба зволікати.

Деякі друзі-кальвіністи намагались його відмовити від такого кроку. Давали антикатолицьку літературу, але це ще більше утверджувало його в католицтві, бо він розумів, що всі аргументи не були серйозним, бо жодна людська інституція не могла б існувати дві тисячі років і зберігати свою традицію, якщо б не мала надприродної, Божої допомоги.

Визначний апологет наших часів

Пітер Кріфт навчався в Фордгамському та Єльському університетах, де захистив докторські дисертації, з 1965 року викладає філософію в Бостонському коледжі та в Королівському коледжі Нью-Йорку. Кріфт отримав численні нагороди за свої апологетичні та філософські книги. Як було згадано, він є автором понад сотні видань. Особливою популярністю користуються його книжки «Небо, за яким ми так тужимо», «Сократ зустрічає Христа», «Між раєм і пеклом», «Чи існує Бог?», «Найкраще в житті». Вони перекладені на багато мов, деякі також українською.

Українські видання Пітера Кріфта

В українському видавництві «Свічадо» видано його книжки «Молитви для початківців» і «Так чи ні? Прості відповіді на важкі питання про християнство».

В книжці «Молитви для початківців» Пітер Кріфт пропонує прості, а, водночас, глибокі й практичні поради, як поглиблювати свою молитву. В коротких, простих і змістовних розділах автор порушує всі основні теми, які потрібні для розуміння та розвитку особистого контакту з Господом, контакту, що його називаємо молитвою. А книжку «Так чи ні? Прості відповіді на важкі запитання про християнство» автор написав з метою допомогти зробити найважливіший вибір у житті. І вибір цей полягає в тому, щоб сказати «так» чи «ні» Богові, якого зустрічаємо в Ісусі. Сам вибір нескладний, а от аргументи за й проти християнства вже не такі прості. В християнстві існує безліч невловимих таємниць, які людський розум не в змозі збагнути. Завжди існують якісь сумніви там, де віра нічим не обмежена, однак, ця книжка є доброю поживою для роздумів. Її написано у формі діалогу – розмови між двома юнаками, щоб заохотити читача до спілкування, спонукати його ставити важкі й важливі запитання та шукати відповіді на них.

Видавництво «Наш Формат» видало українською мовою книжку Пітера Кріфта «Bce, щo б ви xoтiли знaти пpo нeбo aбo нiкoли нe нaвaжувaлиcь зaпитaти». Автор, серед іншого, дає відповіді на питання: «Якe знaчeння мaє cлoвo ʺвічністьʺ i як ми її дocвiдчуємo? Дe існує Нeбo? Чи є нa Нeбi чac? Чи будeмo нocити нa Нeбi oдяг i чи будуть тaм твapини й музикa? Чи icнує чиcтилищe? Щo будeмo poбити нa Нeбi?»

Христос завжди Той Самий

Пітер Крафт, який має троє дітей та п’ятеро внуків, з оптимізмом дивиться в майбутнє, бо теперішнє покоління молодих людей є поколінням святого Івана Павла ІІ. На його думку, в наші часи, з одного боку, легше поставити Христа в центр нашого життя, бо для цього існує більше духовних засобів, ніж у минулому, а з другого– важче, бо існує більше спокус, більше проблем і ворогів Церкви. Але Христос завжди Той Самий – вчора, сьогодні й завтра! Божа істина незмінна і вона важливіша, ніж зміни. Той Самий, незмінний Христос, та сама Його Церква, та сама Дійсна присутність Христа, ті самі людські гріхи і та сама святість, що їх дві тисячі років тому проповідував святий апостол Павло.