«Хваліте Бога за всі його створіння» (2)
Продовжуємо наше ознайомлення з Апостольським напоумленням Папи Франциска «Laudate Deum», яке побачило світ 4 жовтня 2023 року і присвячене кліматичній кризі та роздумам про те, що людство ще має можливість звернути на іншу дорогу, запобігти остаточній катастрофі. Ці думки були опубліковані також з огляду на кліматичну конференцію ООН, яка від 30 листопада до 12 грудня 2023 р. відбуватиметься в Дубаї в ОАЕ, в працях якої також візьме участь Папа Франциск. Готуючись до цієї подорожі, протягом цих передач знайомимося з цим папським документом, у першій частині якого він представляє глобальну кліматичну кризу, вказуючи й на те, що не бракує тих, хто старається применшити її загрози.
У другій частині першого розділу Папа Франциск також присвячує кілька думок саме людським причинам теперішніх кліматичних змін, стверджуючи, що їхнє «антропічне» походження вже не можемо піддавати сумнівам. І ось чому: «Концентрація парникових газів в атмосфері, які спричиняють глобальне потепління, залишалася стабільною до ХІХ століття, нижче 300 частин на мільйон за об'ємом. Але в середині цього століття, що збіглося з промисловим розвитком, викиди почали зростати. За останні п'ятдесят років це зростання різко прискорилося, що засвідчила обсерваторія Мауна-Лоа, яка проводить щоденні вимірювання вуглекислого газу з 1958 року. Коли я писав Laudato si', воно досягло історичного максимуму – 400 частин на мільйон, а в червні 2023 року сягнуло 423 частин на мільйон. Понад 42% загальних нетто-викидів від 1850 року припадає на період після 1990 року», – пише Святіший Отець (11)
Далі Папа звертає увагу на те, що протягом останніх п’ятдесяти років «температура зросла з нечуваною швидкістю», яка не має прецедентів протягом останніх двох тисяч років. «За цей період спостерігається тенденція до потепління на 0,15 градуса за Цельсієм протягом десятиліття, що вдвічі більше, ніж за останні 150 років. Від 1850 року глобальна температура зросла на 1,1 градуса за Цельсієм, і це явище посилюється в полярних регіонах. Такими темпами цілком можливо, що через десять років ми досягнемо очікуваного глобального максимуму в 1,5 градуса за Цельсієм», – зазначає він, вказуючи також і на те, що зростання температури фіксується не тільки на поверхні землі, але й у вищих шарах атмосфери, на поверхні океанів, а навіть і сотні метрів під водою. «Це також збільшило кислотність морів і зменшило рівень кисню в них. Льодовики відступають, сніговий покрив зменшується, а рівень моря неухильно зростає» (12), – читаємо далі.
Як стверджує Святіший Отець, збіг між цими глобальними кліматичними явищами із прискореним зростанням викидів парникових газів, особливо починаючи з другої половини ХХ століття, неможливо приховати. За його словами, абсолютна більшість дослідників клімату підтримує цей взаємозв’язок, і лише незначна частина схильна його заперечувати. «На жаль, – додає він, – кліматична криза не є тим питанням, яке цікавить великі економічні держави, що зацікавлені в отриманні максимального прибутку за найменшу ціну і в найкоротші терміни» (13).
Папа зазначає, що почувається змушеним зробити ці уточнення, «які можуть здаватися очевидними», з огляду на певні «зневажливі та необґрунтовані думки», які він зустрічає також і в Католицькій Церкві. «Природні фактори, які зазвичай спричиняють потепління, такі як виверження вулканів та інші, не є достатніми для пояснення темпів і швидкості змін протягом останніх десятиліть. Еволюцію середньої температури поверхні не можна пояснити без урахування впливу збільшення парникових газів» (14), – читаємо в документі.
У заключній частині першого розділу Апостольського напоумлення «Laudate Deum» Папа Франциск пропонує кілька думок про шкоду та загрози, пов’язані із кліматичною кризою. Він зазначає, що деякі прояви цієї кризи вже є «невідворотними щонайменше на сотні років». Серед них Святіший Отець згадує про глобальне підвищення температури океанів, їхнє окислення та зменшення кисню в них. «Води океану мають теплову інерцію, і для нормалізації температури та солоності потрібні століття, що впливає на виживання багатьох видів. Це одна з багатьох ознак того, що інші створіння цього світу перестали бути нашими супутниками, а стали нашими жертвами» (15), – додає він, зазначаючи, що це стосується також і процесів, які призводять до зменшення льодовиків, які також є незворотними на сотні років. «Що стосується клімату, то існують фактори, які зберігаються протягом тривалого часу, незалежно від подій, що їх спровокували. З цієї причини ми вже не можемо зупинити величезну шкоду, яку заподіяли. Ми якраз маємо час, щоб уникнути ще більш серйозної шкоди» (16) – наголошує Папа.
Святіший Отець визнає, що деякі апокаліптичні діагнози «часто здаються безпідставними або недостатньо обґрунтованими». Однак, за його словами, це не повинно спонукати нас ігнорувати те, що «ймовірність досягнення переломного моменту є реальною», бо «невеликі зміни можуть спричинити великі, непередбачувані і, можливо, вже незворотні зміни через інерційні чинники». «У такому випадку, – пише він, – завжди буває занадто пізно, адже жодне втручання не може зупинити процес, який вже розпочався. Звідти вже немає шляху назад. Ми не можемо з упевненістю сказати, що це станеться за нинішніх умов. Але це, безумовно, є можливим» (17).
Тому, як зазначає Наступник святого Петра, нагальним є «ширше бачення», яке не лише спонукатиме нас захоплюватися чудесами прогресу, але також звертати увагу на інші наслідки, які, правдоподібно, «століття тому годі було собі уявити». «Від нас не вимагається нічого більше, як певної відповідальності за спадок, який ми залишимо по собі після нашого переходу через цей світ» (18), – підсумовує Святіший Отець, додаючи, що нещодавня пандемія Covid-19 підтвердила тісний взаємозв’язок між людським життям та життям інших живих організмів і довкіллям. «Але особливо вона підтвердила, що те, що відбувається в будь-якій частині світу, має наслідки для всієї планети. Це дає мені змогу, – пише Папа, – повторити два переконання, на яких я наполягаю аж до нудьги: "все є взаємопов'язаним" і "ніхто не врятується наодинці"» (19).
