Папа Франциск про споглядання й служіння в житті християнина
Gabriella Ceraso / Світлана Духович – Ватикан
Рівновага між «спогляданням і служінням» стала головною темою проповіді Папи Франциска під час Святої Меси в каплиці «Дому Святої Марти» 9 жовтня 2018 р. Коментуючи євангельський уривок про розмову Христа з Мартою і Марією, сестрами Лазара з Витанії, Святіший Отець говорив про те, що потрібно бути «закоханими» в Господа і від Нього черпати натхнення до праці. Таким був апостол Павло, що є автором І Послання до Галатів, одного з літургійних читань цього дня.
Надмірно заклопотані християни, що не мають Христового миру
Папа Франциск зазначив, що своєю поведінкою Марта і Марія вчать нас, як повинні жити християни. Марія слухала Христа, в той час, як Марта була неуважною, бо клопоталася домашніми справами. За словами Святішого Отця, Марта виглядає «сильною», бо вона здатна навіть дорікнути Христові, що Він не був на похороні їхнього брата Лазара. Вона смілива, здатна прорватися вперед, але неспроможна на споглядання, не «витрачає час на те, аби дивитися на Господа».
Наступник св. Петра наголосив, що багато християн, які навіть відвідують храм у неділю, є надмірно заклопотаними. Вони не мають часу для дітей, для того, щоб погратися з ними. І, врешті, вони стають сповідниками релігії, що називається заклопотаністю. «Але зупинися, – закликав проповідник, – подивися на Господа, візьми до рук Євангеліє, послухай Господнє слово, відкрий своє серце». За словами Папи, незважаючи на те, що дуже зайняті люди роблять чимало, а навіть і багато добра, це добро є людським, а не християнським, бо їм бракує споглядання. Такою, за його словами, була Марта: завжди прямувала вперед, але їй не вистачало миру.
Споглядання – це не бездіяльність
Натомість поведінку Марії, за словами Папи, не можна назвати бездіяльністю. Вона «споглядала Господа, бо Він доторкався до її серця» і вже звідти, з Господнього натхнення, походить праця. В цьому полягає також правило бенедиктинців «Ora et labora» (лат. Молись і працюй), якого дотримуються ченці й черниці контеплятивних монастирів, які, за словами Папи, «не дивляться цілий день на небо, а моляться й працюють». Про це йдеться також в І Посланні до Галатів апостола Павла, який після навернення не почав відразу проповідувати, а спочатку усамітнився на молитві, «споглядаючи таїнство Ісуса Христа, який Йому об’явився».
Папа Франциск, наголосив, що Павло все робив у дусі споглядання. «Христос промовляв до його серця, бо Павло був закоханий в Господа. І це є ключовим словом для того, аби не помилитися: закоханість», – зазначив проповідник, пояснюючи, що для того, щоб розпізнати, чи ми не перебільшуємо в спогляданні, тобто чи воно не є занадто абстрактним, або, чи ми не занадто заклопотані, потрібно запитати себе про те, чи ми закохані в Христа, чи впевнені, що Він нас обрав.
Наш життєвий шлях – це споглядання й служіння
Святіший Отець зазначив, що закохана жінка, яка зустрічає вдома чоловіка після роботи, не піде відразу займатися своїми хатніми справами, а витратить трохи часу на те, щоб просто побути з ним. Ми також повинні витрачати час на те, щоб бути з Господом, якщо хочемо служити іншим. «Споглядання й служіння, – наголосив Папа на завершення, – ось шлях нашого життя. Нехай кожен з нас замислиться над тим, скільки часу в день ми присвячуємо на те, щоб споглядати Христове таїнство. І як ми працюємо? Працюємо настільки багато, що це здається безумством, чи працюємо згідно із своєю вірою, здійснюючи служіння, що походить з Євангелія?».
