Папа: радість у Господі – це сила для звіщення Євангелія

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Цими днями мені докорили за те, що я забув подякувати одній групі осіб, які також працюють... Я подякував лікарям, молодшому медперсоналові, волонтерам... “Але Ви забули про фармацевтів”: також і вони багато трудяться, щоб допомогти хворим вийти з хвороби. Молімось теж і за них», – цими словами Глава Католицької Церкви розпочав ранішню Святу Месу в “Домі святої Марти” у четвер, 16 квітня 2020 року.

Воскреслий Ісус появляється апостолам

У проповіді Вселенський Архієрей прокоментував прочитаний під час Святої Меси уривок з Євангелії від святого Луки (Лк. 24, 35-48), де розповідається, як Воскреслий Христос появляється перед Своїми наляканими учнями, які спершу подумали, що бачать привида. Від радості вони не могли повірити, що це справді Ісус. «Бути сповненими радості, – підкреслив Папа, – це найвищий досвід утішення. Це повнота від присутності Господа, це плід Святого Духа, це благодать». При цій нагоді проповідник процитував Апостольське напоумлення Папи Павла VI “Evangelii nuntiandi”, де йдеться про радісних євангелізаторів. Великою силою, яку ми посідаємо для звіщення Євангелії та для того, аби прямувати вперед як свідки життя, є радість у Господі, що є плодом Святого Духа.

Страх, здивування, сумніви

Як пригадав Папа Франциск, після подій на Голготі учні були переповнені різними почуттями: страхом, здивуванням, сумнівами... Апостол Петро вже знав про воскресіння, також і двоє учнів, яких Воскреслий зустрів дорогою до Емаусу, але коли Господь з’являється у світлиці Тайної Вечері, апостоли налякались. «Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать» (Лк. 24, 37), – як розповідає святий євангелист Лука. Щось подібного вони пережили також й тоді на озері, коли Ісус вночі прийшов до них по-воді. Тоді, Петро насмілився сказати до Ісуса: «Господи, якщо це Ти, то повели мені підійти до Тебе водою» (Мт. 14, 28). Натомість цього разу Петро не каже нічого – всі переповнені страхом.

Ісус промовив до апостолів: «Чого ж ви стривожились? Чому ті сумніви постають у ваших серцях? Гляньте на мої руки і мої ноги: це ж Я» (Лк. 24, 38-39). І показав їм Свої рани, протягуючи їх, аби доторкнулись і переконались, що це не привид, а саме Воскреслий Христос.

Бути сповненими радості

Євангелист Лука далі зазначає: «Вони з радощів не йняли Йому ще віри і чудувались» (Лк. 24, 41). За словами Святішого Отця, це власне велика радість не дозволяла апостолам повірити: було настільки багато тієї радості, що вони не могли повірити, що все це є дійсністю. Ця велика радість їх паралізувала. Такої радості бажає апостол Павло християнам Риму: «Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю» (Рм. 15, 13). Сповнитись радістю – це досвідчити найбільшої втіхи, що є чимось значно більшим від звичайної веселості. Про таку радість ми чуємо з різних біблійних розповідей.

Радість у Господі

Далі Єпископ Риму наголосив, що уривок із старозавітної книги Неємії може допомогти нам у наших роздумав про радість. Народ, повернувшись в Єрусалим, віднайшов книгу Закону Мойсея. Це стало приводом великої радості: люди зібрались для святкування та аби послухати священика Ездру, який читав цю книгу Закону. Народ, розчулений цієї подією, плакав з радості, адже книга Закону була віднайдена. Коли Ездра закінчив читати, пророк Неємія промовив до людей: «Заспокойтесь, тепер більше не плачте, зберігайте радість, бо радість у Господі є вашою силою» (пор. Нм. 8, 1-12).

На переконання Папи, ця радість у Господі є великою силою, яку ми отримуємо від Святого Духа і завдяки ній ми можемо звіщати Євангеліє та прямувати вперед як свідки життя.