Папа: влада доброго пастиря у Церкві – це служіння

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Молімось сьогодні за викладачів, які змушені докладати багато зусиль, аби навчати через Інтернет та за допомогою інших засобів посередництва; молімось також за учнів і студентів, які мусять здавати екзамени у той спосіб, який не є для них звичним. Супроводжуймо їх молитвою», – мовив Папа Франциск на початку Служби Божої, яку він очолив в каплиці ватиканської резиденції “Дім святої Марти” у п’ятницю, 24 квітня 2020 року.

Випробування апостолів

Цього дня свою проповідь Єпископ Риму побудував довкола прочитаного під час Святої Меси біблійного уривку із 6-го розділу Євангелії від святого Івана, де автор розповідає про чудо помноження хліба та риби, яке вчинив Ісус, перебуваючи з народом, що зібрався у пустинному місці недалеко Тиверіядського озера, аби почути повчання Учителя.

«Де нам купити хліба, щоб оцим дати їсти?», – цим запитанням, скерованим до апостола Филипа, Спаситель бажає випробувати своїх апостолів. Ісус добре знав, що потрібно робити, але хоче поставити їх у ситуацію випробування, аби повчити їх, вказавши на правильну поведінку в такій ситуації. Як наголосив Глава Католицької Церкви, в Євангеліях знаходимо багато текстів, які описують подібну поведінку Ісуса Христа, Який намагається зробити все для того, аби Його учні росли та ставали справжніми пастирями для Божого люду, справжніми єпископами.

Бути з народом

Спаситель любив бути серед народу, чим давав свідчення універсальності спасіння. Натомість, апостолам не було до вподоби перебувати з народом: вони віддавали перевагу бути наодинці із Учителем, слухаючи Його повчань. Євангельський текст розповідає про цю подію помноження хліба, яка, мабуть, трапилась власне у той час, як апостоли разом із Ісусом бажали відпочити. Однак, люди довідались, про їхнє місце перебування та прибули туди. Апостоли не були аж надто щасливими від цієї ситуації, адже їм зруйнували плани на відпочинок. Але, незважаючи ні на що, Ісус починає навчати народ... І ця зустріч затягується, минають години, але народ щасливий, слухаючи повчання Учителя.

Ісус Христос бажав близькості з людьми і прагнув виховати Своїх апостолів у такому ж дусі, аби вони мали серця пастирів, що є близькими до Божого народу, аби йому служити. Іноді, апостоли вважали себе привілейованими, вибраними самим Ісусом, приналежними до обмеженого кола вибраних, так би мовити, до “аристократії”. Але Господь часто виправляв таку поведінку Своїх учнів, наголошуючи на тому, що вони повинні бути близькими до людей, близькими до народу.

Приклад Доброго Пастиря

Як зазначив Вселенський Архієрей, правдою є те, що Божий люд втомлює пастиря. Якщо пастир є справді добрим, то народ йде до нього з різних причин, а тому праці у нього завжди більшає. Народ втомлює також і тому, що завжди вимагає від свого пастиря конкретних вчинків. Але Ісус навчає своїх учнів, що, незважаючи на втому і на на бажання відпочити, пастир повинен бути завжди близьким до люду.

Коли звечоріло, апостоли пропонують Учителеві відпустити людей, аби ті могли піти та придбати собі поживу. В такий спосіб і вони зможуть побути наодинці з Ісусом та відпочити. Цей їхній егоїзм не був злим, апостолів можна зрозуміти, бо й вони хотіли посвяткувати та побути лише з Ісусом. Однак, Учитель, Який є Добрим Пастирем, поводиться по-іншому, Він каже до апостолів: “Дайте ви їм їсти”. Саме ці слова промовляє Ісус також і сьогодні до пастирів Церкви, закликаючи потішити тих, які зажурені, вказати на вихід із складної ситуації тим, які загубились, допомогти розв’язати проблеми тим, які помилились... “Дайте ви їм їсти!” Бідні апостоли чують, що повинні дати, але ж звідки вони можуть взяти те, що потрібно дати? За словами Глави Католицької Церкви, Ісус навчає, що все це необхідне для роздавання отримуємо від самого Ісуса.

Влада пастиря – це служіння

Святий євангелист зазначає, що народ був захоплений цим чудом і тому бажав зробити Ісуса своїм царем. Учитель знав про ці думки серед людей, тому віддаляється від них на самоту для молитви. Хоча й у євангельському уривкові про це нічого не розповідається, але, можливо, й у серцях апостолів зродилась думка, аби скористатись із такої ситуації. Можливо, вони радили Ісусові використати цей добрий момент для того, аби взяти владу в Свої руки. Але Христос показує, що не таким є Його шлях: влада пастиря – це служіння, а коли пастир помиляється у цьому і шукає іншої влади, то нищить своє покликання.

На закінчення проповіді Папа закликав молитись за пастирів Церкви, щоб вони не боялись Божого народу і не боялись близькості із ним.