Папа: Нехай Бог захистить нас від духовної світськості, що нищить Церкву

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Сьогодні молімось за тих людей, які в цей період пандемії займаються похованням померлих. Хоронити померлих є одним із діл милосердя і не є, очевидно, приємною справою. Молімось за них, які також наражають життя і ризикують заразитись», – мовив Вселенський Архієрей, розпочинаючи в суботу, 16 травня 2020 р., Службу Божу у каплиці “Дому святої Марти”, з якої під час карантинних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусу, протягом останніх місяців майже щодня відбуваються трансляції Євхаристійних богослужінь у прямому ефірі.

Христос повчає учнів про світ

В проповіді Єпископ Риму прокоментував біблійний уривок із 15-го розділу Євангелії від святого Івана, де розповідається про Ісуса, Який повчав Своїх учнів, відкриваючи перед ними майбутні перспективи їхньої апостольської місії: «Якщо ненавидить вас світ, то знайте: Мене він ще перед вами зненавидів. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ» (Ів. 15, 18-19).

Як зазначив Глава Католицької Церкви, Ісус дуже часто говорив про світ, про ненависть світу до Нього і до Його учнів. Спаситель молився до Отця, аби не виривав учнів від світу, але захистив їх від духа світу. «Яким є дух світу? Чим є ця світськість, здатна ненавидіти, нищити Ісуса і Його учнів, або краще сказати, зіпсувати їх та скомпрометувати Церкву?» – запитує Папа, й, відповідаючи, наголошує на тому, що йдеться про життєву пропозицію: світськість – це культура тимчасового, зовнішнього, макіяжу, іншими словами, культура із поверхневими і змінними в залежності від обставин цінностями, тобто, це культура, якій не відома вірність. Саме такою є світська культура, культура світськості.

Ісус просить Отця захистити Його учнів від світськості

Далі Папа Франциск підкреслив, що Ісус молився до Свого Небесного Отця, аби Він захистив Його учнів перед цією культурою світськості, що є культурою “одноразового вжитку”, відповідно до особистої користі. На жаль, в наш час також і багато тих, які називають себе християнами, живуть цією культурою: вони є християнами, але зісвітченими.

В одній із Своїх притч, як пригадав Святіший Отець, Спаситель зазначив, що зерно, яке впало у землю було заглушене світськими турботами, тобто світськістю, яка спроможна перешкодити зростанню, розвиткові Божого слова. При цій нагоді, Папа процитував книжку отця Де Любака, де автор говорить про духовну світськість, «яка є найгіршим злом, що може трапитись з Церквою». Духовна світськість є герменевтикою життя, способом життя, також і способом переживання християнства. І щоб вижити перед обличчям проповідування Євангелія, вона ненавидить, вбиває. Вселенський Архієрей наголосив, що коли говориться про мучеників, то стверджується, що вони були вбиті з ненависті до віри. Але не у всіх випадках йдеться про «богословську проблему ненависті». Більшість були переслідувані «світськістю, яка ненавидить віру та вбиває».

Глибокі коріння світськості

Далі проповідник пригадав, що світськість не є поверхневою, у неї дуже глибокі коріння і вона відзначається своїм хамелеонським вмінням, тобто, здатністю пристосовуватись до різних обставин та потреб. На жаль, ця культура, ця життєва пропозиція проникає усюди, навіть у Церкву. «Єдиним ліком від духу світськості є Христос, Який помер і воскрес за нас, ганьба і глупота хреста», – наголосив Папа Франциск, пригадуючи також слова апостола Івана, який переконував, що перемогою проти світу є наша віра в померлого і воскреслого Ісуса. Однак, це не означає бути фанатиками, перестати діалогувати з іншими людьми.

«У ці останні дні пасхального періоду просімо у Святого Духа, – мовив на завершення своєї суботньої проповіді Глава Католицької Церкви, – благодаті розпізнавати те, що є світськістю, і те, що є Євангелієм, та аби Віг допоміг нам не піддатися обманові, адже світ нас ненавидить, світ ненавидів Ісуса, а Ісус молився, щоб Отець нас захистив від духу світу».