Папа: Спорт може відкрити шлях до Христа там, де неможливо Його звіщати

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Слід поглиблювати тісні стосунки, що існують між спортом і життям, аби зусилля, спрямовані на те, щоб перемагати самого себе, служили також як спонука покращуватися в усіх аспектах життя. Про це Папа Франциск пише в листі на ім’я кардинала Кевіна Фаррелла, Префекта Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя, з нагоди оприлюднення документа «Якнайкраще себе проявити», присвяченого темі християнського погляду на спорт, представлення якого відбулося у Ватикані в п’ятницю, 1 червня 2018 року.

Спорт – це місце зустрічі

Висловивши радість з приводу появи документу, присвяченого християнській перспективі в сфері спорту, Святіший Отець поділився деякими думками про його значення, звертаючи, насамперед, увагу на те, що спорт є «місцем зустрічі, де люди різного рівня та суспільного стану об’єднуються задля досягнення спільного результату».

«В культурі, опанованій індивідуалізмом та відкиненням молодих поколінь та похилих віком, спорт є упривілейованим середовищем, навколо якого люди зустрічаються без огляду на расу, стать, релігію чи ідеологію_ і де можемо відчути радість суперництва задля спільного досягнення мети, беручи участь в команді, де успіх чи поразка поділяються та долаються; це допомагає нам відкинути ідею про здобування мети, зосередившись виключно на собі», – пише Глава Католицької Церкви, зазначаючи, що необхідність керівників, тренерів та підтримки робить спорт «каталізатором досвіду спільноти».

За словами Папи, коли батько грає зі своїм сином, коли діти грають разом чи коли спортсмен святкує перемогу зі своєю групою підтримки, можемо побачити «цінність спорту, як місця єдності та зустрічі між людьми». Бо великі результати «у спорті та в житті» здобуваються «в команді».

Спорт – рушій формування

Далі Святіший Отець ділиться дуками про те, що спорт є «рушієм формування». За його словами, сьогодні слід зосередити увагу на молоді. Відомо, як молоді покоління надихаються досягненнями спортсменів, а тому необхідно, щоб люди, які є частиною світу спорту, були «прикладом чеснот, таких як великодушність, покора, жертовність, постійність та радість».

«Водночас, вони повинні робити свій внесок у те, що стосується командного духа, пошани, здорового суперництва та солідарності з іншими. Необхідно, щоб усі усвідомлювали важливість прикладу в спортивній практиці», – підкреслює Папа.

Спорт – засіб місії та освячення

Врешті, Глава Католицької Церкви звертає увагу на спорт, як на «засіб місії та освячення». Він нагадує, що Церква покликана бути знаком Христа у світі також і через спорт. «Кожна нагода є доброю для того, щоб нести Христове послання», – пише він, вказуючи на важливість того, щоб «нести, передавати ту радість, яку приносить спорт, що є нічим іншим, як відкриванням потенціалу людської особи». Зрештою, спорт може «відкрити шлях до Христа» там, де з різних причин «неможливо безпосередньо Його звіщати».

«Бажання проявити себе якнайкраще в спорті є також покликанням прагнути до святості», – зазначає Папа, згадуючи про своє нещодавнє спілкування з молоддю в рамках приготування до Синоду, під час якого він висловив свою переконаність в тому, що молоді люди «мають прагнення та надію на те, що зможуть проявити свої найкращі якості».

Зв'язок між спортом і життям

Підсумовуючи, Святіший Отець наголошує на тому, що «необхідно поглиблювати тісний зв’язок, що існує між спортом і життям», аби зусилля, спрямовані на те, щоб перемагати себе в рамках якогось виду спорту, послужили також спонукою «вдосконалюватися як особа в усіх аспектах життя».

«Такі пошуки виводять нас на шлях, який з допомогою Божої благодаті може нас привести до тієї повноти життя, яку ми називаємо святістю. Спорт – це багате джерело цінностей і чеснот, які допомагають нам ставати кращими» – пише Папа, додаючи, що для спортсмена-християнина святіть полягає в тому, щоб «переживати спорт, як засіб зустрічі, формування особистості, свідчення та звіщення радості буття християнином тим, хто його оточує».