Папа: Шукати Ісуса не лише задля матеріальних потреб

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Господь нагадує нам про те, що ще більше, ніж про матеріальний хліб, слід дбати про живі стосунки з Ним, «хлібом життя». На це вказав Папа Франциск під час недільної зустрічі з вірними. Коментуючи 5 серпня 2018 р. перед проказуванням молитви «Ангел Господній» розповідь святого євангелиста Івана про те, як люд шукав за Ісусом, він наголосив, що Ісус прагне наситити не лише наші тіла, але й душі.

Чому шукати Ісуса?

Розпочинаючи своє недільне повчання, Святіший Отець звернув увагу на те, що попередніми неділями йшлося про ніжність Ісуса, Який виходив назустріч натовпові та його потребам. У сьогоднішній же євангельській розповіді перспектива змінюється: натовп, нагодований Ісусом, знову Його шукає.

«Але Ісусові не вистачає, щоб люди Його шукали, Він прагне, щоб люди Його пізнавали; Він хоче, аби пошуки за Ним та зустріч з Ним виходили за межі безпосереднього задоволення матеріальних потреб. Ісус прийшов, аби принести нам щось більшого, щоб відкрити наше життя на горизонт, ширший від щоденних турбот про те, аби наїстися, вдягнутися, здобути кар’єру, тощо», – наголосив Наступник святого Петра

Тому Христос, звертаючись до натовпу, каже: «Ви шукаєте мене не тому, що знаки бачили, але тому що їли хліб і наситилися». Цими словами Він спонукає люд «зробити крок вперед» та «запитувати себе про значення чуда, а не лише вдовольнятися ним». Адже помноження хліба та риби є знаком «великого дару, який Отець зробив для людства» в Особі Ісуса.

Як сподобатися Богові?

Папа підкреслив, що Христос, як істинний «хліб життя», прагне наситити «не лише тіла, але й душі», роздаючи «духовну поживу», спроможну втамувати «найглибший голод». Тому й закликає натовп шукати того хліба, який залишається на вічне життя. «Йдеться про поживу, яку Ісус дарує нам кожного дня: Його слово, Його Тіло, Його Кров», – сказав Святіший Отець, зауважуючи, що натовп чує Господнє заохочення, але не розуміє його значення, «як це також часто трапляється з нами», а тому запитує: «Що нам робити, аби чинити Божі діла?».

«Слухачі Ісуса думають, – пояснив Наступник святого Петра, – що Він вимагатиме від них зберігання приписів, щоб отримати інші чуда, як оте помноження хліба. Це загальна спокуса – применшувати релігію лише до виконання законів, проектуючи на наші стосунки з Богом образ стосунків між слугами та господарем: слуги повинні виконувати завдання, доручені паном, щоби здобути його прихильність, як це всім нам відомо. Тому натовп хоче дізнатися від Ісуса, що слід робити для того, щоби вдовольнити Бога».

Радше вірувати, ніж робити

Ісус дав неочікувану відповідь: «Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, кого Він послав». «Ці слова сьогодні звернені також і до нас: Боже діло не полягає стільки в тому, щоб “робити” якісь речі, але в тому, щоби “вірувати” в Того, Кого Він послав; це означає, що віра в Ісуса дає нам змогу чинити Божі діла. Якщо дамо себе втягнути в ці стосунки любові та довіри з Ісусом, станемо здатними робити добрі діла, що випромінюють аромат Євангелія, для добра і задоволення потреб ближніх», – сказав Папа, підсумовуючи:

«Господь заохочує нас не забувати про те, що якщо необхідно дбати про матеріальний хліб, то ще важливіше розвивати стосунки з Ним, зміцнювати нашу віру в Нього, Який є “хлібом життя”, що прийшов, аби втамувати наш голод істини, справедливості, любові. У день, коли спогадуємо посвячення Великої базиліки Пресвятої Марії в Римі, нехай же Пречиста Діва Марія, Спасіння римського люду, підтримує нас на дорозі віри та допомагає нам з радістю довіритися Божому задумові щодо нашого життя».

Оплески для блаженного Павла VI

Після проказування молитви «Ангел Господній» Святіший Отець нагадав: «Сорок років тому блаженний Папа Павло VI проживав свої останні години на цій землі. У дійсності, він упокоївся ввечері 6 серпня 1978 року. Згадуємо його з великою пошаною та вдячністю, в очікуванні на його канонізацію 14 жовтня. Нехай же він заступається з неба за Церкву, яку він дуже любив, та за мир у світі», – сказав Папа, закликавши вірних привітати оплесками «цього великого Папу сучасності».