Папа до молоді: Справжня любов вартує, аби ризикнути
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Мрії молоді, іноді, лякають дорослих, але не слід дозволити викрасти свої мрії. На це звернув увагу Папа Франциск, спілкуючись із юнаками та дівчатами з усієї Італії, які зібралися в Римі, як остаточній меті прощі, організованої Італійською Єпископською Конференцією у контексті приготування до Синоду Єпископів, присвяченого молоді.
Протягом тижня приблизно 40 тисяч молодих італійців разом з єпископами та священиками здійснювали паломництва відпустовими осередками своїх дієцезій, щоби, врешті-решт, прибути до Риму на зустріч зі Святішим Отцем. Місцем зібрання в став давньоримський іподром Circus Maximus, де ввечері, 11 серпня 2018 р., відбулося молитовне чування під проводом Наступника святого Петра.
Мрії є важливими
Прибувши на місце зустрічі, Папа проїхав панорамним автомобілем поміж секторами, приймаючи сповнені ентузіазму вітання 50 тисяч паломників. Далі він відповів на три запитання, перше з яких поставили 23-річна Летіціа та 21-річний Лукаматтео. Воно було зосереджене на темі шукання ідентичності та мріях. Чим керуватися, обираючи життєву дорогу? Яким уявляємо своє майбутнє? Як не боятися мріяти про великі речі?
«Мрії є важливими. Вони тримають наш погляд широким, допомагають нам обійняти горизонт, розвивати надію в кожній щоденній дії», – відповів Святіший Отець, наголошуючи на тому, що «мрії молоді є найважливішими», немовби «світлими зорями, які показують інший шлях для людства». І ці «блискучі зорі» є скарбом. Очевидно, мрії слід очищувати, випробовувати та ділитися ними.
Слід також аналізувати, звідки беруться ці мрії, чи є великими, чи мізерними, що вдовольняються найлегшим? Може це мрії про зручності? Мрії про спокій, «які перетворюють сміливого юнака в диванного». «Біблія каже нам, що великі мрії – це ті, які спроможні бути плідними, сіяти мир і братерство», – зауважив Папа, додаючи, що великі мрії включають інших, потребують невичерпного джерела надії, потребують Бога, «щоб не перетворитися в міражі чи манію всемогутності».
«Мрії молоді трохи лякають дорослих. Бо молодь, мріючи, далеко заходить. Може тому, що вони перестали мріяти та ризикувати, може тому, що ваші мрії ставлять в незручне становище їхні життєві вибори. Але не дозвольте у вас викрасти ваші мрії», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що один такий юнак, який свого часу не боявся мріяти про велика, не змінив думку під намовою батька, і перемінив історію Італії. Це був святий Франциск.
«Шукайте добрих вчителів, здатних допомогти вам зрозуміти їх та зробити конкретними», – додав Папа, заохочуючи юнаків і дівчат, у свою чергу, ставати такими «вчителями надії та довіри» для наступних поколінь. Він також наголосив на тому, що слід сказати «ні» страхові та процитував святого Івана ХХІІІ, який казав: «Я не знав жодного песиміста, який би довів до кінця якусь добру справу».
Зростати і дозрівати в любові
Далі 24-річна Мартіна поділилася думками про вміння розпізнавати, зауваживши, що одного разу почула від викладача, що сучасна молодь не спроможна навіть обрати передачу в телевізорі, не говорячи про створення серйозних стосунків на все життя. «Чому прагнення творити справжні стосунки, мрія створити сім’ю, сприймаються менш важливими від інших і повинні підпорядковуватися професійній самореалізації?» – запитувала вона, наголошуючи на тому, що молодь потребує «стимулюючих дорослих».
Відповідаючи, Святіший Отець зауважив, що дійсно, коли мріємо про велике, існує «але», яке нас зупиняє, не дає прямувати вперед, відбирає свободу. «Завжди існує “але”, яке, іноді, стає більшим від нашого вибору та задушує його. Тоді свобода руйнується і втрачає свої обіцянки життя та щастя», – сказав він, додаючи, що це веде до висновку, ніби «свобода є обманом, а щастя не існує».
«Дорога молоде, свобода кожного – це великий дар, це даний тобі дар, який ти повинен оберігати, дбати про його зростання, розвивати, бо свобода не допускає половинчастих рішень», – наголосив Папа, зазначаючи, що найвищою свободою є свобода любові. За його словами, батьки, дорослі покликані допомагати молоді зростати в любові, дозрівати в любові, а не відкладати любов на пізніше.
«У житті на першому місці завжди повиння бути любов, але ота справжня: і слід навчитися розрізняти, коли йдеться про справжню любов, а коли – про ентузіазм», – вів далі Святіший Отець, вказуючи на те, що найбільшим ворогом любові є «подвійне життя», яке проявляється також і тоді, коли вдаємо, що не любимо, наприклад, з огляду на кар’єру. «Любов не терпить половинчастих рішень: або все, або нічого».
Як зауважив Наступник святого Петра, задля справжньої любові вартує ризикнути, але задля справжньої, не задля ентузіазму, загримованого в любов. А для цього також слід відповісти на запитання про те, де є моя любов, де є мій найбільший скарб? Ісус казав про чоловіка, який усе продав, аби придбати цінну перлину. В цьому й полягає любов – віддати все. Не треба боятися думати про любов, але «по-серйозному, про любов, яка ризикує, про вірну любов, яка дбає про зростання іншого».
Необхідність свідчення
Третє запитання поставив 27-річний Даріо, що працює медбратом у сфері паліативної опіки. Він зауважив, що коли роздумує про віру, сумніви перевищують певності, а на запитання бракує конкретних відповідей. Виникають запитання про те, чому «великий і добрий Бог» допускає несправедливість у світі, чому бідні стільки страждають? Водночас, Церква «здається віддаленою та замкнутою у своїх обрядах», а молодь потребує «щирого свідчення».
«Не на всі “чому” існує відповідь», – наголосив Папа, підкреслюючи, що ніхто не може пояснити, чому страждають діти. Ми не маємо на це відповіді й можемо лише щось трохи прояснити, споглядаючи розп’ятого Христа та Його Матір під хрестом. В цьому – дорога, аби відчути в своєму серці щось схоже на відповідь.
Далі Святіший Отець зазначив, що переклад відомої фрази з молитви «Отче наш», що звучить: «не введи нас у спокусу», може прозвучати двозначно. Хіба Бог Отець може «вводити нас» у спокусу? Справжнє значення цих слів: «Не зостав нас у спокусі», тобто, вбережи нас від зла, звільни від лихих думок.
«Іноді, слова, навіть якщо говорять про Бога, зраджують Його послання любові», – вів далі Папа, переходячи до зауваження Даріо про те, що деколи пастирі зраджують Євангеліє. За його словами, якщо християнин, чи пастир, чи мирянин, чи богопосвячена особа, не вмітиме вислухати, то не буде спроможним дати відповідь. А іноді бувай й так, що словами таку відповідь неможливо дати: «її слід дати, ризикнувши собою у свідченні».
«Бути християнином – це не життєвий статус», – зазначив Святіший Отець, перестерігаючи перед молитвою фарисея: «Дякую, Тобі, Господи, що я християнин і не такий, як оті, що не вірять в Тебе». Щоб передавати віру, остання річ – це слова, починати потрібно із свідчення та прикладу.
На запитання про те, якими очима дивитися на скандали у Церкві, Папа заохочує замислитися над «клерикалізмом», що не є лише провиною духовенства, але стосується всіх, будучи викривленням Церкви. Варто замислитися, що коли кажу: «Церква не дає свідчення», то чи можу скерувати це запитання до себе? Чи я даю свідчення? Як можу критикувати священика, єпископа чи іншого християнина, якщо сам неспроможний виходити із замкненості в собі, аби свідчити?
«Дорога молода, остання річ, яку хочу сказати: Ісусове послання, Церква без свідчення – це лише порожній дим», – підсумував Святіший Отець.
Всенічне чування
Далі розпочалося молитовне чування у формі Літургії Слова, під час якого Папа виголосив проповідь. Опісля продовжилася концертна програма. Із Circus Maximus молоді паломники протягом ночі, відвідуючи різні храми Вічного Міста, що будуть відчинені з цієї нагоди, перейдуть на площу Святого Петра, де вранці для них Святу Месу відслужить кардинал Ґуальтьєро Бассетті, Голова Італійської Єпископської Конференції, а наприкінці ще раз приєднається Папа Франциск.
