Папа: Не будьмо глухими і німими перед обличчям болю ближнього!
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Існують різні способи маргіналізувати іншого, які навіть приховуються за псевдо побожністю. Але Ісус прийшов, щоб відкрити наші серця, зробивши нас здатними творити справжні стосунки з Богом і ближнім. Про це роздумував Папа Франциск, коментуючи євангельську розповідь про зцілення глухонімого. Промовляючи до паломників перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 9 вересня 2018 р., він закликав не бути «глухими та німими» перед лицем болю людей, позначених хворобою чи труднощами.
Добро чиниться без галасу
Святий Марко розповідає про те, як до Ісуса привели глухонімого, щоб Він «поклав на нього руку». Христос, натомість, зробив над ним різні жести. Насамперед, відвів його вбік від натовпу. «При цій нагоді, як і при інших, Ісус завжди діє дискретно, – зазначив Святіший Отець. – Він не бажає вразити людей, не шукає популярності чи успіху, а лише прагне робити людям добро. Такою поведінкою Він навчає нас, що добро чиниться без галасу, хвальби, без фанфар, але в тиші».
Коли вони відійшли, Ісус вклав Свої пальці в його вуха та слиною намастив його язика. Це, за словами Папи, вказує на таїнство Втілення: Божий Син «занурений у людську дійсність», а тому може зрозуміти становище іншої людини та діє жестами, які включають Його людську природу.
Крім того, Ісус дає зрозуміти, що чудо «відбувається через Його єдність з Отцем»: саме тому Він звернув погляд до неба, дихнув і наказав: «Еффата!», що означає: «Відкрийся!». І відразу відкрилися його вуха та розв’язався його язик. Оздоровлення стало для нього «відкритістю» на інших і на світ.
Подвійне оздоровлення
«Ця євангельська розповідь підкреслює необхідність подвійного оздоровлення, – сказав Наступник святого Петра. – Насамперед, зцілення від хвороби та фізичного страждання, щоб повернути тілесне здоров’я; хоча ця мета не є повністю досяжною в земних горизонтах, незважаючи на зусилля науки та медицини. Але існує друге оздоровлення, можливо, ще важче – зцілення від страху, від нашого страху, який спонукає нас маргіналізувати хворого, страждаючого, людину з інвалідністю».
Як зауважив Папа, «існують різні способи маргіналізувати». Ними можуть стати навіть «псевдо побожність» чи «усування проблеми». І тоді «залишаємося глухими та німими перед обличчям болю людей, позначених хворобами, тривогами та труднощами». «Надто часто хворий і страждаючий, – додав він, – стають проблемою, в той час, як повинні бути нагодою для виявлення турботи та солідарності з боку суспільства щодо найслабших».
Таємниця чуда
За словами Святішого Отця, Ісус виявив нам «таємницю чуда, яке можемо повторити також і ми», стаючи головними дійовими особами отого слова «Еффата!». Йдеться про те, щоб «відкритися на потреби наших страждаючих братів і сестер, які потребують допомоги», втікаючи від «егоїзму та замкненості серця». Бо Ісус прийшов відкрити «саме серце, тобто, глибоке нутро людини», щоб визволити та вчинити нас «здатними у повноті переживати стосунки з Богом і з іншими».
Ісус «став людиною для того, щоб людина, внутрішньо оніміла та глуха задля гріха, могла почути Божий голос, голос Любові, що промовляє до її серця, й таким чином навчилася у свою чергу говорити мовою любові, перекладаючи її в жести щедрості та самопожертви», – підсумував Папа, побажавши: «Нехай же Марія, Та, Яка є повністю “відкритою” на Господню любов, здобуде для нас дар кожного дня переживати у вірі чудо “Еффата!”, щоб жити у спільності з Богом та з братами й сестрами».
Подяка за нову блаженну
Після проказування молитви «Ангел Господній» Святіший Отець висловив свою підтримку ініціативам на користь душпастирства сімей, започаткованих Марійським санктуарієм в Лорето, що мають назву «Дім Марії – Дім кожної сім’ї», а тоді скерував свою думку до Страсбурга, де цього дня відбувалася беатифікація сестри Альфонси-Марії Еппінґер, засновниці Згромадження Сестер Найсвятішого Спасителя.
«Дякуємо Богові за цю сміливу та мудру жінку, яка терплячи, мовчачи та молячись, засвідчила Божу любов, насамперед, тим, що були хворі тілом і духом», – сказав він, закликавши привітати нову блаженну оплесками.
