Папа: Шлях до єдності вимагає ділитися отриманими дарами та визнавати дари інших

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Єдність християн – це плід Божої благодаті, й ми повинні приготуватися прийняти її з великодушним та готовим серцем», – сказав Папа Франциск, розпочинаючи свою проповідь під час вечірні, яку він у п’ятницю, 18 січня 2019 р., очолив у Папській базиліці святого Павла поза мурами з нагоди початку Тижня молитов за єдність християн.

На молитву зібралися представники різних християнських Церков, що є в Римі. В ній також взяли участь члени екуменічної делегації з Фінляндії, студенти Екуменічного Інституту Боссі (Швейцарія), православні студенти, що навчаються в Римі, отримавши стипендії від Папської Ради сприяння єдності між християнами. До всіх них Папа звернувся з окремим вітанням.

У вірності та справедливості

Під час проповіді Глава Католицької Церкви коментував уривок з 16-ї глави Книги Второзаконня, з якої було почерпнуто тему цьогорічного Тижня молитов. Книга описує народ Ізраїля, що отаборився в Моавській долині, готуючись увійти до землі, обіцяної Богом. Тут Мойсей повторює народові Закон, нагадуючи про обов’язок жити у вірності та справедливості.

В згаданому уривкові йдеться про вказівки про те, як слід святкувати три головні свята, які «призивають до вдячності за отримані від Бога блага», та вимагають участі всіх. Незважаючи на те, що кожен вийшов з Єгипту рабом, не маючи жодної власності, «ніхто не постане перед Господом з порожніми руками», а дар кожного відповідатиме мірі благословення, отриманого від Господа. Всі, як зауважив проповідник, «отримають свою частку в багатствах країни та втішатимуться добротою Бога».

Свято і справедливість

«Нас не повинно дивувати те, що біблійний текст переходить від святкування трьох основних свят до призначення суддів. Свята закликають народ до справедливості, нагадуючи про фундаментальну рівність всіх членів, які однаково залежні від Божого милосердя, та закликаючи кожного ділитися з іншими отриманими благами. Віддавати шану й честь Господеві під час щорічних свят йде пліч-о-пліч з віддаванням шани та спрведливості своєму ближньому, особливо, слабкому й потребуючому», – сказав Папа, посилаючись на те, що християни Індонезії, готуючи тему молитовного Тижня, почерпнули натхнення зі слів Второзаконня: «Справедливості, лише справедливості прагнутимеш».

Як зауважив Святіший Отець, вони керувалися стурбованістю тим фактом, що економічне зростання їхньої країни, яке керується логікою суперництва, залишає багатьох у злиднях, даючи змогу збагачуватися лиши небагатьом. Це підважує гармонію суспільства, в якому «люди різних етнічних груп, мов та релігій живуть разом, поділяючи почуття взаємної відповідальності».

«Але це, – сказав проповідник, – стосується не лише Індонезії: таку ситуацію зустрічаємо в решті світу. Коли основою суспільства перестають бути принципи солідарності та спільного добра, спостерігаємо скандал людей, які живуть в крайніх злиднях поряд з хмарочосами, розкішними готелями та шикарними комерційними центрами, що є символами вражаючого багатства».

Фундаментальна рівність

Далі Глава Католицької Церкви зауважив, що святий Павло, пишучи до римлян, згадану логіку Мойсеєвого закону застосовує до християнської спільноти: сильні повинні опікуватися слабкими. Солідарність і спільна відповідальність повинні також бути законом, яким керується християни.

«Як святий Божий люд, так і ми стоїмо на порозі царства, обіцяного нам Господом. Та будучи розділеними, потребуємо пам’ятати про заклик до справедливості, з яким до нас звертається Бог. Також і серед християн існує загроза, що переважить логіка, знана ізраїльтянам в давні часи та багатьом розвиненим народам сьогодення, тобто те, що в намаганні нагромаджувати багатства, забуваємо про слабких і потребуючих», – сказав Папа, додаючи:

«Легко забути про фундаментальну рівність, яка існує між нами: що на початку всі ми були рабами гріха й що Господь спас нас у Хрищенні, назвавши Своїми дітьми. Дуже легко думати, що дарована нам духовна благодать є нашою власністю, чимось, що нам належить, на що маємо право. Крім того, може трапитися, що отримані від Бога дари засліплюють нас щодо дарів, розданих іншим християнам. Це великий гріх – применшувати чи зневажати дари, які Господь дав іншим братам, вважаючи, що вони менш упривілейовані в Бога».

Культ, що личить Царству

Підсумовуючи, Папа наголосив, що культом, який личить цьому царству, якого вимагає справедливість, є «свято, що включає всіх, свято, в якому отримані дари удоступнені та розділені». «Щоб зробити перший крок до тієї обіцяної землі, якою є наша єдність, – сказав він, – ми повинні, насамперед, смиренно визнати, що одержані благословення не належать нам по-праву, але є нашими через дарування. Що були нам дані, аби ділитися з іншими. По-друге, ми повинні визнавати цінність благодаті, даної іншим християнським спільнотам. Як наслідок, прагнутимемо брати участь в дарах інших. Християнський люд, оновлений і збагачений цим обміном дарів, буде людом, спроможним зі стійким і довірливим кроком прямувати шляхом, який веде до єдності».