Папа в Панамі: також і право на майбутнє належить до прав людини
о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ - Ватикан
«Пане Президенте, дякую Вам за Ваші слова привітання та за Ваше ласкаве запрошення відвідати цю країну. У Вашій особі хочу привітати та подякувати всьому панамському народові, який, від Дар’єну аж до Чирикі та Бокас-дель-Торо, зробив неоціненне зусилля, аби прийняти так багато молоді, яка походить з кожної частини світу. Дякую, що відчинили перед нами двері домівки», – цими словами у четвер, 24 січня 2019 р., Святіший Отець розпочав свою першу промову під час своєї апостольської подорожі до Панами, зустрічаючись із владою, дипломатичним корпусом та представниками громадського суспільства панамської держави.
Початок паломництва
Глава Католицької Церкви зазначив, що розпочинає своє паломництво із столиці Панами, з історичного місця, де Сімон Болівар, стверджуючи, що «коли б світ обирав для себе столицю, то на цю благородну мету був би позначений панамський перешийок», зібрав лідерів свого часу, аби здійснити мрію об’єднання Великої Батьківщини. Те зібрання допомагає нам зрозуміти, що наші народи здатні створювати і, перш усього, мріяти про велику батьківщину, яка вміє приймати, шанувати та охоплювати багатокультурне багатство кожного народу й культури. На переконання Папи, йдучи за цим натхненням, можемо споглядати Панаму, як землю зібрання й мрії.
Земля зібрання
За словами Глави Католицької Церкви те, що Панама є країною зібрання, свідчить також і сьогоднішнє прибуття молоді з усього світу, яка принесла із собою бажання зустрітись одні з одними та святкувати. «Ваша країна, завдяки своєму привілейованому розташуванню, представляє собою стратегічне місце не лише для регіону, але для всього світу. Міст між океанами та природна земля зустрічі, Панама, найвужча країна всього американського континенту, є символом стійкості, що походить від здатності створювати зв’язки та союзи. Серце панамського народу відзначається цією здатністю», – мовив далі Вселенський Архиєрей.
Внесок, аби ця країна була місцем зібрання
Далі Святіший Отець наголосив, що кожен із присутніх на зустрічі займає особливе місце в побудові панамської держави та покликаний до того, аби зробити свій внесок, щоб Панама виконала своє покликання стати землею зібрання та зустрічі. Це вимагає рішення, заповзяття та щоденної праці, аби всі мешканці цієї землі змогли відчути себе будівничим свої власної долі, а також долі своїх сімей та всієї держави.
Вселенський Архиєрей також наголосив, що неможливо собі уявити майбутнього якогось суспільства без активної участі кожного її члена, таким чином, щоб гідність визнавалася і гарантувалася шляхом доступу до якісної освіти та сприяння гідній праці. Обидві ці реальності, – освіта та праця, – здатні допомогти визнати й належно оцінити геніальність та креативний динамізм панамського народу і, водночас, вони є найкращою протиотрутою проти всяких видів опікунства, що бажають обмежити свободу та підпорядкувати чи занедбати гідність громадян, зокрема, найубогіших.
На переконання Папи Франциска, унікальність цієї землі полягає в багатстві тубільних народів, які можуть багато чого розповісти, розпочинаючи від власної культури та бачення світу. У цьому контексті Єпископ Риму підкреслив, що бути землею зібрання вимагає звеличувати, визнавати та прислуховуватись до особливостей цих народів та всіх чоловіків і жінок, які формують обличчя панамської землі, і вміти будувати майбутнє, відкрите на надію, аби бути здатними захищати спільне добро понад будь-які особисті інтереси.
Нові покоління
Нові покоління, з їхньою радістю та ентузіазмом, з їхньою свободою, чутливістю та критичністю, вимагають від дорослих, зокрема, від тих, які виконують керівну роль у публічному житті, поводитись відповідно до тієї гідності та влади, яку вони отримали, яку їм довірили. Мова йде про запрошення жити самовіддано та прозоро, із конкретною відповідальністю за інших і за світ; про поведінку, яка показує, що державна служба є синонімом чесності та справедливості і протилежністю до будь-якої форми корупції. Молоді люди вимагають відданості, в якій кожен, починаючи з тих, хто називає себе християнином, повинен сміливо будувати "справді людську політику", яка ставить у центрі людську особу. Це, в свою чергу, спонукає до творення культури більшої прозорості між молоддю, в приватному секторі та серед усього населення.
Земля мрій
За словами Глави Католицької Церкви, цими днями Панаму називатимуть не лише центром регіону чи стратегічним пунктом для комерції і переміщення осіб, але також «хабом» надії. Ця країна стала місцем зустрічі юнаків та дівчат з усіх куточків землі, які сповнені мрій та бажань. Вони зустрічатимуться, святкуватимуть, молитимуться та відновлять своє бажання та заангажування у справі побудови людянішого світу.
Таким чином вони кинуть виклик короткозорим поглядам, спокушеним зневірою і жадібністю, або поневоленим технократичними парадигмами, які вважають, що єдино можливий шлях проходить через "гру суперництва", спекуляції і через закон сильнішого, де сильний поїдає слабшого.
Папа наголосив, що Панама, пропонуючи гостинність цим молодим людям, стає землею мрій, яка ставить виклик багатьом переконанням нашого часу та відкриває нові життєві горизонти, вказуючи на те, як слід прямувати вперед, з глибокою пошаною та співчуттям до інших. Протягом Всесвітнього Дня Молоді його учасники стануть свідками відкриття нових каналів спілкування та зрозуміння, солідарності, креативності та взаємної допомоги; нових каналів, що дадуть імпульс заповзяттю та поборюватимуть ізольованість та анонімність, з думкою про новий спосіб будування нашої історії.
Інший світ є можливим
Як підкреслив Папа Франциск, ми знаємо, що інший світ є можливим, і молодь запрошує нас взяти участь у його побудові, аби мрії не були лишень чимось тимчасовим чи швидкоплинним, але давали натхнення до укладення соціального пакту, в якому всі матимуть можливість мріяти про майбутнє. Також і право на майбутнє належить до прав людини.
На закінчення своєї промови Святіший Отець подякував усім за їхні старання, які уможливили цю зустріч молоді, та висловив усім щирі побажання відновленої надії та радості у служінні спільному благу.