Папа на Хресній дорозі з молоддю: Ісус і сьогодні прямує на Голготу

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Дорога Ісуса на Голготу – це дорога страждання та самотності, яка триває і в наші дні. Він іде та страждає в багатьох обличчях, які страждають через вдоволену та знеболюючу байдужість нашого суспільства, яке споживає та споживається, яке ігнорує та самоігнорується у болі своїх братів. Також і ми, Твої друзі, Господи, піддаємося апатії та нерухомості. Чимало разів конформізм переміг нас і паралізував. Було важко розпізнати Тебе в страждаючому ближньому: ми відвертали погляд, аби не бачити, ми шукати притулку в галасі, щоб не чути, ми затуляли рота, щоби не кричати», – сказав Папа Франциск у своєму слові на завершення молитви «Хресної дороги» з молоддю, що відбулася на набережній Сінта Костьєра ввечері, 25 січня 2019 року, побудувавши проповідь у формі молитви. На молитовний захід зібралося 400 тисяч юнаків і дівчат, які молилися, серед іншого, за єдність між християнами, за мир, за мігрантів і біженців, за збереження нашого спільного дому…

Наша спокуса та відповідь Бога

Святіший Отець від імені нас усіх визнав, що спокуса «завжди та сама», адже простіше бути друзями в перемозі та славі, легше бути ближнім до того, «кого вважають популярним і переможним». Як же легко піддаємося культурі цькування та залякування…

«Але не так це в Тебе, о Господи: на хресті Ти ототожнився з кожним стражданням, з усіма тими, які почуваються забутими. Але не так це в Тебе, о Господи, бо Ти хотів обійняти всіх тих, яких часто вважаємо негідними обіймів, ласки, благословення; чи ще гірше, навіть не зауважуємо, що вони перебувають в потребі, ігноруємо їх», – сказав Папа.

Хресна дорога триває…

«Отче, сьогодні Хресна дорога Твого Сина продовжується у приглушеному крикові дітей, яким не дають народитися і в багатьох інших, яким заперечують право на дитинство, на сім’ю, на освіту, в дітях, які не мають змоги гратися, співати, мріяти…», – вів далі Глава Католицької Церкви, згадуючи у цьому контексті також жінок, гідність яких не шанується, молодь, що не бачить майбутнього через брак освіти та праці, тугу «молодих облич», що потрапляють у тенета експлуатації, злочинності та зловживань, чи, поглинуті «спіраллю смерті» задля наркотиків, алкоголізму, проституції та торгівлі людьми, «позбавлені не лише майбутнього, але й теперішнього».

Хресна дорога, за словами Святішого Отця, продовжується в «нахмурених обличчях юнаків і дівчат, які втратили здатність мріяти, творити та винаходити», піддавшись одному з «найпоширеніших наркотиків нашого часу» – конформізмові. Продовжується в «прихованому болі» відкинутих убогих, яких також обвинувачують в усіх суспільних лихах, в самотності часто покинутих і викинутих немов непотріб літніх людях. В автохтонних народах, яких позбавляють землі, коріння та культури…

«Отче, Хресна дорога Твого Сина продовжується у воланні нашої матері землі, до глибини пораненої забрудненням повітря, безплідністю своїх полів, засміченням вод, яку бачимо розтоптаною зневагою та безумним споживанням, що виходить за межі будь-яких розумних рамок. Продовжується у суспільстві, яке втратило вміння плакати й зворушуватися перед обличчям болю. Так, Отче, Ісус і далі прямує нею, бере на Себе тягар і страждає в усіх цих обличчях, в той час як байдужий світ довершує трагедію своєї легковажності серед жахливого цинізму», – наголосив Папа.

Наша відповідь за прикладом Марії

У цьому контексті Святіший Отець запитує: «А ми, о Господи, що чинимо? Як реагуємо на Ісуса, Який страждає, прямує вперед, емігрує в обличчях багатьох наших друзів, багатьох незнайомих, яких ми навчилися робити невидимими?». Чи допомагаємо нести хрест, стаючи будівничими миру й братерства? Чи маємо сміливість залишатися під хрестом, як Діва Марія?

«Споглядаємо Марію, сильну жінку. Від неї хочемо навчитися залишатися стояти під хрестом. З Її рішучістю та мужністю, без втікання та міражів. Вона зуміла супроводжувати біль Свого і Твого Сина; підтримувати Його поглядом і захищати серцем. Біль, який Вона вистраждала, але який не зламав Її. Вона була сильною жінкою “так”, Яка підтримує та супроводить, захищає та обіймає. Вона – великий сторож надії», – сказав Папа, додаючи:

«Також і ми, Отче, хочемо бути Церквою, яка підтримує та супроводить, яка вміє сказати: ось я!, в житті та хрестах багатьох Христових облич, що прямують вперед поруч із нами». А тому, від Марії вчимося казати «так» перед обличчям різних викликів.

«Навчи нас, Господи, стояти в ногах хреста, в підніжжі хрестів. Відкрий цього вечора наші очі, наше серце, визволи нас від паралічу та розгубленості, від страху та відчаю. Отче, навчи нас казати: ось я разом з Твоїм Сином, разом з Марією та багатьма улюбленими учнями, які прагнуть прийняти Твоє царство до свого серця. Амінь», – підсумував Святіший Отець.