Папа: Фундаменталізмові слід протиставити солідарність всіх віруючих

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Тут, на цій землі, яка є природним мостом між Африкою та Європою, бажаю наголосити на необхідності об’єднати наші зусилля для того, щоб надати нового поштовху будуванню солідарнішого світу, що докладатиме якнайбільше чесних, сміливих і незамінних зусиль на користь діалогу, що шанує багатство та особливості кожного народу й кожної людини», – сказав Папа Франциск у своїй першій промові на марокканській землі.

Зустріч з марокканським народом

Після офіційної зустрічі в аеропорту, Папа Франциск та Король Моххамед VI прибули на площу перед баштою Хассана ІІ – однієї з найвизначніших архітектурних пам’яток Рабата, де відбулася офіційна церемонія привітання. Згідно з протоколом, прозвучали гімни, віддано військові почесті та відбулося взаємне представлення делегацій.

Опісля Король та Папа виголосили свої промови. Це була не просто зустріч з представниками влади й дипломатичного корпусу, як це, зазвичай, відбувається під час таких подорожей, але була зустріччю з народом, оскільки на площі та на сусідніх вулицях зібралися кількадесят тисяч марокканців, яких не зупинив дощ.

Радість, вдячність і зобов’язання

Промовляючи до присутніх, Глава Католицької Церкви підкреслив, що цей візит є для нього «причиною радості та вдячності», бо дає змогу відкрити багатство цієї землі, її народу та його традицій. «Вдячності, – додав він, – яка перетворюється у важливу нагоду для просування міжрелігійного діалогу та взаємного пізнання між нашими двома релігіями, в той час як через вісімсот років спогадуємо історичну зустріч між святим Франциском Ассізьким із Султаном аль-Маліком аль-Камілем».

За словами Папи, ця «пророча подія» проказує нам, що «мужність зустрічі та простягнутої руки» є дорогою миру та гармонії для людства, де «екстремізм і ненависть є факторами поділів та знищення». Тому він прибув, аби наголосити на необхідності об’єднання зусиль на користь діалогу, що є «викликом, який ми всі покликані прийняти».

Важливість релігійного фактору

Підкресливши важливість «культури діалогу» в будуванні «відкритого, плюралістичного та солідарного суспільства», Глава Католицької Церкви зазначив, що «фанатизмові та фундаменталізмові слід протиставляти солідарність усіх віруючих», посилаючись на цінності, які є спільними. Тому він з радістю відвідає Інститут Моххамеда VI для формування імамів, проповідників і проповідниць, заснований королем з метою «відповідного й здорового формування проти всіх форм екстремізму».

«Справжній діалог заохочує нас не легковажити важливість релігійного фактору в будуванні мостів між людьми та в тому, щоб успішно долати вищеназвані виклики. У дійсності, в пошані до наших відмінностей, віра в Бога спонукає нас визнавати внутрішню гідність кожної людини, як також її невід’ємні права. Ми віримо, що Бог створив усіх людей однаковими в правах, обов’язках і гідності, й що покликав їх жити як брати та сестри, поширюючи цінності добра, милосердя та миру», – сказав Папа.

Релігійна свобода

У цьому контексті Святіший Отець вказав на те, що «свобода сумління та релігійна свобода» не обмежуються свободою культу, але повинні «дозволяти кожному жити згідно з власними релігійними переконаннями». Це заохочує переходити «від звичайної толерантності до пошани інших». Тож таке «будування мостів між людьми з точки зору міжрелігійного діалогу» заохочує до дружби та братерства.

Глава Католицької Церкви схвально відгукнувся про те, що Міжнародна конференція про права релігійних меншин в ісламському світі, яка відбулася в Марракеші 2016 року, засудила будь-яке маніпулятивне використання релігії з метою дискредитувати чи атакувати інших. Пророчим знаком він назвав створення 2012 року в Рабаті екуменічного інституту з ініціативи католиків і протестантів.

Турбота про спільний дім

Далі Папа наголосив, що «справжній діалог» спонукає брати до уваги також світ, в якому живемо, «наш спільний дім». За його словами, 22-га кліматична конференція ООН, що також відбулася в Марракеші, є підтвердженням того, що чимало країн усвідомлюють необхідність «захищати планету, на якій Бога нас поселив» та дбати про «справжнє екологічне навернення задля цілісного людського розвитку».

«Саме разом, завдяки терпеливому та розсудливому, відвертому та щирому діалогові, можемо сподіватися, що знайдемо належні відповіді, необхідні для того, щоб змінити процес глобального потепління та змогти викорінити бідність», – підкреслив він.

Нагальний виклик мігрантської кризи

Врешті, як зауважив Папа, явище міграції та серйозна криза, викликана ним, закликає нас шукати конкретні засоби для того, щоби «викорінювати причини, які змушують багатьох людей залишати свою країну, сім’ю, потрапляючи в умови маргіналізації та відкинення». Минулого грудня, знову ж таки в Марокко, відбулася міжурядова конференція про Пакт за безпечну, впорядковану та регульовану міграцію, прийнявши відповідний документ.

За словами Глава Католицької Церкви, потрібно ще багато зусиль для того, щоб від зобов’язань, окреслених у документі, перейти до конкретних дій та до «переміни ставлення до мігрантів». «Йдеться про явище, яке ніколи не знайде вирішення в спорудженні мурів, поширюванні страху перед іншими чи у відмові допомоги тим, які шукають законного покращення умов для себе і для своїх сімей», – сказав він, додаючи, що «зміцнення справжнього миру проходить через шукання соціальної справедливості».

Роль «малого стада» християн

Наприкінці своєї промови Святіший Отець зазначив, що «християни радіють місцем, яке мають в марокканському суспільстві». Вони, за його словами, «хочуть внести свою частку в будування солідарної і процвітаючої країни, маючи на серці загальне добро народу».

«З цієї точки зору, вклад Католицької Церкви в Марокко через її соціальні установи та в сфері освіти через школи, відкриті для представників всіх конфесій, релігій та кожного походження, здається мені значущим, – мовив Папа. – Тож дякуючи Богові за пройдений шлях, дозвольте мені заохотити католиків і всіх християн, аби були тут, в Марокко, служителями, поширювачами і захисниками загальнолюдського братерства».

Зустріч завершилася відвідуванням Мавзолею Моххамеда V, після чого Глава Католицької Церкви від’їхав до королівського палацу, щоб здійснити візит ввічливості до Глави Держави.