Папа: хто будує мури, стає їхнім в’язнем

Світлана Духович – Ватикан

В неділю, 31 березня 2019, завершилася Апостольська подорож Папи Франциска до Марокко. Під час перельоту з Рабата до Риму відбулася традиційна розмова з журналістами, що тривала майже пів години.

Надія на майбутні плоди

Перше питання, яке поставив марокканський журналіст, стосувалося значення Апостольської подорожі до Марокко для сприяння миру та діалогу між культурами.

Святіший Отець висловив задоволення з приводу того, що під час цієї подорожі він мав можливість говорити про теми, які його дуже хвилюють: мир, єдність та братерство. Він зазначив, що підписання «Декларації про загальнолюдське братерство» з Великим Імамом в Абу-Дабі та ця подорож до Марокко, що відбулася в дусі свободи, братерства, прийняття та пошани, дають надію на майбутні плоди. Папа підкреслив, що на цьому шляху є неминучі труднощі, бо в кожній релігії існують групи інтегралістів, які не бажають прямувати вперед, живуть «гіркими спогадами», прагнуть війни й сіють страх. Він вказав на важливість «будування мостів», а люди, які сіють ворожнечу, тобто будують мури, за його словами, приречені на те, аби стати «в’язнями цих мурів».

Діалог «розуму, серця й рук»

У наступному запитанні, поставлене також журналісткою з Марокко, йшлося про необхідні конкретні кроки, спрямовані на зміцнення діалогу, започаткованого з королем Моххамедом VI. Святіший Отець пояснив, що братній діалог завжди відбувається на різних рівнях. Людський вимір діалогу передбачає залучення «розуму, серця й рук». Прикладом такого діалогу, що став «закликом до релігійного братерства», Папа назвав підписання спільної заяви щодо святого міста Єрусалиму.

Свобода совісті в розвитку

В контексті того, що під час візиту Папи Франциска король Марокко пообіцяв захищати євреїв та християн, що живуть у його країні, журналіст французької католицької газети «La Croix» запитав Святішого Отця про його думку щодо навернення мусульман до християнства, які в деяких країнах ризикують потрапити до в’язниці, або, навіть, бути засудженими на смертну кару.

Папа Франциск зазначив, що в Марокко існує свобода віровизнання, а що стосується інших мусульманських країн, то він процитував слова французького святого Вінсента Леринского з V сторіччя, який пояснював, що «зростання в тлумаченні й усвідомленні віри та моралі», розвивається з бігом часу та укріплюється з роками, хоча віра залишається тією ж самою. Прикладом такого розвитку в Католицькій Церкві, за словами Святішого Отця, стало засудження смертної кари. Він додав, що в Марокко він побачив таке зростання усвідомлення, але в інших країнах цей процес відбувається по-різному: наприклад, в деяких мусульманських країнах заборонено уділяти святу Тайну Хрищення, тому треба приймати її за кордоном. Але це все, за словами Папи, – шляхи розвитку свободи совісті й віровизнання. Він наголосив, що його, натомість, непокоїть занепад свободи совісті в християнських країнах, де, наприклад, обмежують свободу совісті лікарів, які відмовляються практикувати евтаназію.

Правовий принцип презумції невинуватості

Інше питання французького журналіста стосувалося кардинала Філіппа Барбарена, Архиєпископа Ліону (Франція), який у березні цього року отримав обвинувальний вирок за «приховання злочину зловживання» щодо неповнолітніх. Папа не  прийняв його зречення з уряду, і, коментуючи це рішення, вказав на правовий принцип презумції невинуватості, згідно з яким припускається невинність підозрюваного до того часу, поки справа відкрита, як у випадку кардинала Барбарена, що подав на апеляцію. Папа наголосив на важливості дотримання цього правового принципу, бо часто необґрунтоване засудження, особливо з боку ЗМІ, може зруйнувати життя невинних людей.

Долати страх й інвестувати в виховання

Журналіст німецького каналу «ARD» поставив Святішому Отцеві запитання про християн, які голосують за урядовців, що виступають проти прийняття мігрантів.

Папа Франциск зазначив, що, на жаль, тепер багатьма людьми оволодів страх, а з історії знаємо, що «сіяти страх» означає «збирати жорстокість і закритість». Папа погодився з тим, що, насамперед, потрібно робити все для того, аби подолати такі причини міграції як війна й голод, але чи можна говорити про послідовність Європи, якщо вона продає зброю Ємену? Якщо Європа бажає бути Європою-матір’ю, то повинна інвестувати в освіту та розвиток тих країн, звідки походять мігранти. Святіший Отець вказав також на важливість того, щоб усі європейські країни, а не тільки деякі з них, брали участь у прийнятті мігрантів.

Людський і духовний вимір боротьби із зловживаннями

Останнє питання журналіста італійського католицького каналу «Tv2000» стосувалося лютневої зустрічі, присвяченої захисту неповнолітніх у Церкві. Відповідаючи на запитання, Папа Франциск наголосив, що Церква робить все для того, аби боротися із зловживаннями, спрямовуючи зусилля, з одного боку, на впровадження ефективних процедур, а з іншого боку, не забуваючи про молитву й покаяння.